- Статистика DOU та Stack Overflow
- Що відбувається у технічних ВНЗ на “айтішних” напрямках?
- Вага диплому
- Чому навчають у вишах?
- Чи потрібна математика в програмуванні?
- Рейтинг українських ВНЗ
- Вартість навчання у ВНЗ
- Підсумки
Вітаємо вас, дорогі читачі блогу ITVDN!
Сьогодні ми розглянемо дуже важливу тему, яка має багато гострих кутів. Стосуватиметься вона вищої освіти, а саме – її необхідності для програмістів. Відразу зазначимо – тема наповнена багатьма нюансами. Ми намагатимемося охопити всі важливі моменти, які допоможуть скласти максимально цілісну картину та дати розгорнуту відповідь на головне питання цієї статті.
Давайте не зволікатимемо з ліричним відступом і відразу приступимо до пошуку інформації, а також до розстановки всіх точок над “i” в обговореннях “чи потрібна програмісту вища освіта?” і що потрібно для програміста у виші взагалі.
Статистика DOU та Stack Overflow
Насамперед дізнаємося, як справи з вищою освітою у тих, хто зараз займається розробкою. Для цього звернемося до опитування Stack Overflow Developer Survey 2022, яке цього року зібрало 70 000 анкет.
Якщо вірити цьому джерелу, 80% респондентів мають певну форму вищої освіти. Виходить, 4 з 5 розробників мають диплом. Що цікаво, 38% з тих людей, що тільки навчаються програмуванню і ще не мали досвід комерційної розробки, мають диплом. Це свідчить про те, що навчатися ніколи не пізно – навіть якщо у вас є наукова ступінь не за ІТ-фахом і ви тільки зараз почали вивчати кодинг.
Відповідно до опитування Stack Overflow Developer Survey 2020 (65 000 анкет), майже 85% опитаних з числа професійних розробників вважають, що формальна освіта хоча б більш-менш є важливою. Проте майже 16% вірять, що вища освіта і зовсім зайва.
Тепер звернемося до портрета IT-фахівця за підсумками 2020 року від DOU. Вся інфографіка складена на підставі 12419 анкет. Аналізуючи розділ “Освіта та саморозвиток”, можна сказати таке: хто б що не говорив про вищу освіту, але більшість IT-фахівців мають повну вищу освіту, а деякі — навіть дві. Дві вишки переважно у Senior PM, а максимальна кількість кандидатів наук у фахівців Data Science, яким потрібна сильна математична база для виконання посадових обов'язків (її вони й отримують у ВНЗ). Найменша кількість тих, хто закінчив вищий навчальний заклад, припадає на Junior розробників ПЗ. Це й не дивно — більшість отримують свою першу посаду в IT ще на студентській лаві.
Таким чином, як вітчизняна, так і зарубіжна статистики показують, що переважна кількість професійних розробників таки має диплом. Це зовсім не означає, що на роботу в галузі IT вони потрапили виключно завдяки знанням, отриманим у ВНЗ. Те ж опитування від Stack Overflow, тільки за 2019 рік (90 000 респондентів), показало, що понад 86% опитаних самостійно вивчали необхідну їм мову, фреймворк або інший інструмент розробки.
Хоча в опитуванні 2022 року не було такого ж пункту, ми впевнені, що статистика самоучок на поточний рік не сильно змінилася і плюс-мінус той же відсоток зберігся до сьогодні. Виходить цікава колізія: якщо переважна більшість закінчувала (або закінчує в даний момент) вузи, то чому ці студенти/випускники самостійно вивчають те, що їм треба в роботі? Чому навчають в університетах у такому разі? Давайте розбиратися.
Що відбувається у технічних ВНЗ на “айтішних” напрямках?
Сучасні вищі навчальні заклади несуть мало радості тим, хто має намір стати програмістом. Безумовно, студентська романтика та пригоди чекають на вас у будь-якому місці здобуття вищої освіти. Проте ми ведемо мову саме про цільове призначення цих закладів.
Відповідаємо на запитання цього розділу: в університетах досить неоднозначний стан речей. Усі суперечливі моменти ми представимо у вигляді списку:
- З одного боку, у ВНЗ справді вивчається програмування, алгоритми, структури даних, дискретна математика та інші важливі для програмістів речі. З іншого боку, багато предметів є зайвими, або такими, які студентам не до душі.
Ми не порушуватимемо тему, які дисципліни справді важливі для програмістів, а які мають сумнівну цінність, проте факт залишається фактом: дуже часто студенти обурені наявністю філологічних предметів, таких, як історія, філософія, менеджмент, правознавство, історія культури та інші. Подібні ситуації виникають і з технічними напрямками. Припустимо, студент очікував вивчення програмування на C# та інших високорівневих мовах; насправді ж на "шарпи" припадає 3 семестри, а на наступних курсах доводиться працювати з низькорівневим Асемблером і писати програми під логічні контролери за допомогою ST, FBD і SFC, які часто використовуються для автоматизації виробничих процесів. Кожен університет має свої навчальні програми, але подібні розбіжності очікувань та реальності зустрічаються скрізь.
- Окрему увагу варто приділити якості освіти. Вище ми говорили, що в університетах все ж таки викладають те, що необхідно програмісту, хоч і частково. Але і тут є кілька проблем.
Перше, що варто мати на увазі: у жодному вітчизняному ВНЗ із вас не зроблять, наприклад, сучасного .NET розробника, або DevOps інженера. Окрім того, що самі програми навчання застарілі років на 10 (у кращому випадку), їх іноді ведуть сивочолі старожили кафедр, які зачитують матеріал із книг епохи Горбачова. І вони не мають наміру оновлювати навчальну програму, оскільки вникати в нові технології для них не комільфо.
Також іноді буває, що такий викладач не проти повчити вас життя, або просто нівелювати вас як особистість. Чули історії про те, як студенти до ночі захищали свої лабораторні / розрахункові роботи? А про те, як деяким просто неможливо здати предмет, який навіть близько не потрібний програмістам?
Безумовно, зустрічаються і цілком лояльні, добрі та приємні викладачі, але на кожній кафедрі ви знайдете таку людину, від якої вас хапатиме Кіндратій. Чи хотіли б ви кілька семестрів (а то й весь термін навчання) провести в компанії такої людини і вимотати свої нерви?
Відносно молоді програмісти-викладачі, які займаються розробкою на комерційній основі, звичайно, зустрічаються, і з кожним роком їх все більше і більше, проте і серед них знайти тямущих лекторів — ще те завдання. Найчастіше такі викладачі просто сідають за ноут, включають проєктор, пишуть код (проєктуючи все на дошку) і щось коментують, поки інші сидять і півтори години дивляться. Так, це краще, ніж ті ж викладачі похилого віку з крейдою в руках. Але просто кодингу недостатньо. Студенти також люди; їм потрібна жвава подача матеріалу від цікавого лектора, який вміє приковувати до себе та свого коду увагу. Крутий програміст, який уміє кодити, але не вміє зрозуміло доносити до решти те, що він робить, далеко не найкращий варіант.
Якщо нас читають лектори-програмісти більш-менш відомих ВНЗ, які при цьому не користуються популярністю у своїх студентів, закликаємо їх замислитись над своїми методами подачі матеріалу. Гарний програміст – не те саме, що гарний викладач. Якщо людина вміє грамотно подавати матеріал, у неї буде менше проблем із відвідуваністю та дисципліною, а також більше позитивного фідбеку від студентів. Викладання (від слів “викладати”, “викласти”) – це навичка донесення інформації, і її необхідно розвивати, над нею треба працювати.
- Обираючи навчання в університеті, варто враховувати, що він орієнтований на самостійну роботу самих студентів. Вважається, що 80% навчального часу студенти повинні приділяти самостійному вивченню предмета, а решта 20% покладаються на лекції викладачів.
Ті абітурієнти, котрі вважають, що в універі їх вивчать на програмістів, помиляються. Ніхто нікого вчити не збирається, адже це не школа. І студент повинен це усвідомлювати. Також часто буває так, що на лекціях вам розповідають одне, а на лабораторних ви робите зовсім інше.
Тонни лабораторних та розрахунково-графічних робіт — постійні супутники кожного студента-технаря, зокрема й студента-програміста.
- Головні рушійні сили технічного університету – "корочка", яка необхідна для роботи, очікування та надії членів сім'ї, а також уникнення армії.
Щире бажання отримати професію, якою ти “палаєш”, є далеко не у всіх, оскільки у 17 років дуже складно визначити майбутній фах всього свого життя. А у щасливчиків таке щире бажання швидко згасає, коли вони зіштовхуються з реаліями і розуміють, що просто виконуючи навчальний план протягом 4-6 років в університеті особливо нічого не досягнеш на поприщі ІТ.
Хтось скаже, що така ситуація у ВНЗ — чудова школа життя. З одного боку, це справді так. Але якщо подивитися на систему навчання вітчизняних ВНЗ з точки зору "як має бути" і "як є насправді", ви помітите, що досвід та знання, з якими студенти закінчують навчання, отримуються не завдяки, а всупереч цим самим вишам. На жаль.
Вага диплому
Чи потрібна вища освіта у сфері IT для успішного працевлаштування? В українських IT-компаніях часто вимагають хоча б диплом незакінченої вищої освіти або щоб кандидат був на шляху до його отримання. Однак це не означає, що без диплому вас не приймуть до лав розробників – просто у кожної компанії своя політика, а чим більша компанія, тим солідніші запити щодо претендентів. Більше того, диплом на співбесіді – це формальність, галочка. Насправді ж ви будете проходити тестові завдання та відповідати на технічні запитання, тож навіть червона “корочка” фактично нічого не вирішує.
Якщо говорити про розвинені країни, то там все серйозніше. Навчання у вищих навчальних закладах важче і диплом справді відіграє більш значиму, ніж у нас, роль. На тих, хто закінчив виш, роботодавець і дивиться по-іншому – з повагою та визнанням. Досить часто іноземні компанії, незалежно від навичок та досвіду, вимагають наявність диплома бакалавра або, як мінімум, щоб ви на момент розгляду резюме перебували на старших курсах ВНЗ. Більше того, диплом спрощує процес отримання робочої візи, без якої ви не зможете вирушити працювати програмістом, наприклад, у європейські країни або США.
А ось на які посади вас із максимальною вірогідністю не візьмуть без диплому як у рідній країні, так і за кордоном — це керуючі позиції в ІТ. Їх займати має право лише людина з повною вищою освітою.
Маємо дві сторони медалі. Якщо глянути на аверс — диплом для “галочки”, який при цьому вистражданий потом, кров'ю та вашим часом. Але реверс говорить нам про зарубіжжя та керівні посади, а також про незабутню школу життя, зрештою.
Чому навчають у вишах?
У кожному вищому навчальному закладі є своя навчальна програма. Однак якщо підсумувати, то можна виділити такі дисципліни:
- Алгоритми та структури даних
- Алгоритмічне програмування
- Програмування популярними мовами (C/C++, C#, Java, Python)
- Вебпрограмування
- Комп'ютерна графіка
- Дискретна математика
- Вища математика
- Комп'ютерні мережі
- Бази даних
- Теорія інформації та кодування
- Криптографія
- Операційні системи
- інші дисципліни
Крім цього, у вузах студентам також читають предмети, які напряму не пов'язані з програмуванням та інформаційними технологіями: економіка, правознавство, історія, психологія, охорона праці, філософія та інші. На стику філологічного та технічного розташуємо англійську мову, оскільки вона надважлива для успішної взаємодії із зарубіжними навчальними матеріалами, статтями, відеороликами, професійними книгами. Також вона знадобиться для вільного спілкування з іноземними колегами та роботодавцями. Інгліш знадобиться і для написання грамотного коду (без спотворених, “кривих” назв).
При всьому багатстві вибірки дисциплін, у вітчизняному виші ви можете розраховувати лише на ази будь-якої айтішної спеціальності. Вам дадуть все поверхнево – цих знань вистачить для розуміння того, що відбувається в тій чи іншій сфері. Все інше ви повинні будете доучувати, самостійно практикуватися, відвідувати відповідні курси, проходити інтернатуру в IT-компанії і таким чином добирати знання, яких вам бракує.
Звичайно, на Заході існують такі виші, де ви зможете пройти гарне профільне навчання. Наприклад, факультет Informatics, Games Engineering in Technical University Of Munich (Німеччина). За кордоном усвідомлюють важливість IT-індустрії та намагаються відповідати новим тенденціям, а не просто пхати у вас “вічну класику”. Тому факультет розробки комп'ютерних ігор – норма для розвинених країн.
Однак у таких державах і ставлення до вищої освіти зовсім інше. Наприклад, у Чехії випускників ВНЗ дійсно цінують роботодавці, оскільки і навчання складніше, і саме викладання на голову вище за вітчизняні аналоги. Іноземна освіта враховує технологічний прогрес і намагається йти нога в ногу з ним. Чого не скажеш без грудки у горлі про навчання у більшості вишів пострадянського простору.
Є один бонус від ВНЗ, про який ми мало не забули. Багато вітчизняних університетів мають програми співпраці із закордонними університетами. Таким чином, навчаючись на батьківщині, у вас є можливість стати учасником такої програми та перебратися за кордон заради здобуття європейської освіти. Круто, чи не так? =)
Чи потрібна математика в програмуванні та в якому обсязі?
Одна з головних переваг будь-якого технічного вишу — математична база. Зазвичай, лише у вищому навчальному закладі можна отримати гарні знання з вищої математики. Тут ми порушимо ще одне популярне питання, яке часто задається тими, хто хоче йти в IT: кому потрібна математика і чи потрібна вона взагалі для програміста?
Відповідь – потрібна. Однак є один приємний момент: кожному розробнику математика потрібна по-різному. Якщо ви хочете працювати у якості FrontEnd розробника (створення клієнтської сторони вебдодатків), то математика вам буде потрібна меншою мірою, ніж для C# / .NET розробника, який, наприклад, зайнятий розробкою корпоративних рішень. Вузівський матан незамінний для тих, хто збирається пов'язати свою професійну діяльність з наукою, шифруванням, Data Science, машинним навчанням, штучним інтелектом та всім, що пов'язано з великими обсягами даних.
Відео курси за схожою тематикою:
Для криптографічних завдань вам знадобиться загальна та лінійна алгебра. У 3D-моделюванні не обійтися без геометрії та механіки. Для роботи з великими масивами даних необхідні статистика, теорія ймовірностей, лінійна алгебра. Біоінформатика потребує знань у галузі дискретної математики та статистики. Так можна перераховувати безліч IT-напрямків.
Однак переважна більшість людей бере не той орієнтир. У програмуванні важлива не стільки математика, скільки саме математичне мислення.
Найчастіше IT не вимагає глибоких знань, і необхідний мат. апарат обмежується початковими курсами університету (теорія множин, графів, автоматів, алгоритми, базова логіка) + стандартна шкільна програма (куди ж без неї?).
Василь Кобзар, викладач GeekBrains, який спеціалізується на адмініструванні Linux, має чудову відповідь на запитання "Наскільки програмісту потрібне знання математики в роботі?" (джерело):
“Якщо математика буде являтися предметною областю, то знати її потрібно настільки добре, наскільки це потрібно для вирішення завдання. Однак питання, мабуть, поставлене для загального випадку і пов'язане з існуючою думкою. Програмістові добре було б розібратися з логікою та абстрактною алгеброю, які не викладаються ні в школі, ні у більшості вишів. Також не завадять матстат і дискретка. Матан здебільшого марний, так само як і, скажімо, тригонометрія. Загалом, корисна та частина математики, що «розум у порядок приводить», а знання будь-яких формул напам'ять тільки забиває голову”.
Підводячи підсумки цього розділу, скажемо наступне. Математика в програмуванні – це насамперед про математичне та аналітичне мислення, які допомагають критично мислити, абстрагуватися та розв'язувати задачі, вміло використовуючи логіку. Саме раціональний підхід до вирішення завдань, що забезпечується мат. мисленням – головний інструмент програміста. З його розвитком вам допоможуть спеціалізовані книги, а також практичні вправи – написання коду, вирішення математичних завдань та інші вправи, які можна знайти на вебресурсах.
Рейтинг українських ВНЗ
Розглянемо рейтинг за 2019 рік від dou.ua. Чому саме за 2019? Бо рейтинг того року був максимально “народним” – окрім традиційної статистики він містив додаткові відповіді респондентів, які вже мають вищу освіту, на деякі і донині актуальні запитання: в якому виші краще вчитися (український/зарубіжний), чи корисним було навчання, чи радили б ви отримувати вищу освіту і т. д. У наступні роки ні dou.ua, ні інші українські інформаційні ресурси не робили подібного опитування, тому будемо вдовольнятися даним.
Отже, до першої десятки топових технічних освітніх закладів, в яких є IT-спеціальності, у 2019-му році потрапили:
- Національний університет "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА).
- Український католицький університет.
- Чорноморський національний університет імені П. Могили (ЧНУ ім. Петра Могили).
- Харківський національний економічний університет імені С. Кузнеця (ХНЕУ ім. Кузнеця).
- Донецький національний університет імені В. Стуса (ДонНУ ім. В. Стуса).
- Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ).
- Сумський державний університет (СумДУ).
- Київський національний університет імені Т. Шевченка (КНУ ім. Шевченка).
- Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича (ЧНУ ім. Федьковича).
- Львівський національний університет імені І. Франка (ЛНУ ім. Франка).
В опитуванні взяло участь 3038 студентів та випускників українських вишів. Рейтинг був складений на основі різних аспектів навчання в університеті.
Відповідно до даної публікації, 69.2% опитаних все ж таки радять здобути вищу освіту в українському виші. З них майже 16% рекомендували б відучитися в іншому вітчизняному закладі, відмінному від того, де респонденти самі отримують/отримували вишку, а 12% воліли б обрати іншу спеціальність/факультет. При цьому майже кожен четвертий (24%) вважає, що отримувати диплом треба лише за кордоном. На думку цих респондентів, за межами країни якість освіти краща. Також їх приваблює досвід життя та роботи в іншій країні. При цьому 5.6% опитаних були категоричними і виступили проти здобуття вищої освіти в принципі.
Які предмети потрібно здавати на програміста у ВНЗ – в кожному закладі можуть бути свої критерії, проте зазвичай обов'язковими є рідна мова, математика, англійська, а іноді й фізика.
Вартість навчання у ВНЗ
Для з'ясування цього питання пройдемося найпрестижнішими українськими закладами, а потім вишами, які займають другорядні позиції.
Спочатку візьмемо вартість контрактного навчання в КПІ на IT-напрямках. Найдешевшими за ціною є спеціальності “Комп'ютерні науки”, “Системний аналіз” та “Кібербезпека” — 35 000 грн за рік очного навчання на бакалавраті. 42 000 грн коштує навчання за спеціальностями “Інформаційні системи та технології” і “Комп’ютерна інженерія”, а 45 000 доведеться віддати за “Інженерію програмного забезпечення”.
Візьмемо на розгляд НаУКМА. "Комп'ютерні науки" та "Інженерія програмного забезпечення" коштують по 55 000 грн за рік навчання на бакалавраті.
У КНУ ім. Шевченка ситуація така: ті самі спеціальності, що були перераховані вище, оцінюються у 38 000 грн за рік очного навчання на бакалавраті.
Перейдемо до вузів, які досягли менших висот, ніж розглянуті попередники. На черзі маємо НАУ. "Комп'ютерні науки", "Кібербезпека", “Інформаційні системи та технології” – 26 000 грн, "Інженерія програмного забезпечення" – 29 000 грн, "Комп'ютерна інженерія" – 28 000 грн.
Національний транспортний університет. За "Інженерію програмного забезпечення" та "Комп'ютерні науки" доведеться віддати 25 750 грн. Рік навчання на очному відділенні, звісно.
У СумДУ за "Кібербезпеку" та "Комп'ютерні науки" за перший рік навчання з вас візьмуть 13 440 грн. Наступні курси навчання коштуватимуть 15 365 грн, 20 370 грн та 23 660 грн відповідно.
Цінова вилка досить непогана — приблизно від 13 до 55 тисяч. Причому це не обов'язково граничні значення. Ми розглянули лише декілька університетів, адже їх сотні й у кожного свої особливості. Але навіть із цього списку можна робити відповідні висновки.
Якщо порівнювати вартість навчання у ВНЗ із курсами програмування, то виходить, що курси набагато вигідніші. На курсах ви витратите приблизно 15-25 тисяч на опанування IT-спеціальності, зате через півроку зможете працювати на посаді Junior розробника і з легкістю відіб'єте всю ту суму, яка була витрачена на навчання. В університеті ж ви витратите щонайменше 4 роки і на виході отримаєте такий набір знань, який недостатній для роботодавця. Все одно доведеться звертатися до сторонніх ресурсів (книги, курси, онлайн-ресурси тощо) і займатися самоосвітою, щоб дотягнутися до вимог тієї чи іншої компанії.
Підсумки
Отже, під час пошуків відповіді на питання “Чи потрібна програмісту вища освіта?” нам вдалося багато чого з'ясувати. Розіб'ємо головні тези на “за” та “проти”.
“За” навчання у ВНЗ:
- більшість професійних програмістів мають вищу освіту, а також рекомендують іншим отримати диплом;
- деякі компанії вимагають наявність диплома у кандидатів на обов'язковій основі; це ж стосується деяких видів IT-професій (біоінженерні розробки і т. д.);
- ВНЗ з айтішних напрямів навчають основам майже всього, що пов'язано з IT;
- вища математика у ВНЗ дуже важлива для тих, хто збирається пов'язати свою професійну діяльність з наукою, шифруванням, Data Science, Big Data, машинним навчанням, штучним інтелектом та всім, що пов'язано з великими обсягами даних;
- диплом допомагає в отриманні візи та керівних посад в IT;
- навчаючись у вітчизняному виші, можна стати учасником програми обміну студентами та виїхати на навчання до іншої країни;
- навчання на курсах не можна назвати дешевим
- відстрочка від армії
- ВНЗ - непоганий вибір, якщо ви хочете йти в науку
- наявність ярмарок вакансій, де ви можете познайомитися з різними роботодавцями – навіть з інших країн
- мережа корисних знайомств у ІТ, яка сприятиме працевлаштуванню і зануренню в айті
"Проти" навчання у ВНЗ:
- диплом швидше потрібен для “галочки”, все одно вас тестуватимуть на співбесіді та перевірятимуть ваші вміння та навички
- головні рушійні сили технічного університету – не навички та знання, а необхідна для роботи "корочка", очікування та надії членів сім'ї, а також армія
- багато навчальних програм в освітніх установах на IT-напрямках є застарілими
- ВНЗ з айтішних напрямів навчають лише основам
- за рік очного навчання у більш-менш пристойному виші треба буде заплатити не менше 25 тисяч
- щоб влаштуватися програмістом в IT-компанію, вам необхідно доучуватися після університетської освіти
Безкоштовні вебінари за схожою тематикою:
Нейтральне, але не менш корисне висловлювання: математичне та аналітичне мислення важливіше, ніж знання формул, проте варто враховувати, що знати математику потрібно настільки добре, наскільки це потрібно для вирішення робочих завдань.
Якщо заплющити очі на безліч суперечливих моментів, університет — це справді своєрідна школа життя. Найважливіше, що можна собі винести з вишу — це зв'язки, досвід від універу та досвід, отриманий під час проживання в гуртожитку. Ви можете отримати гарні знайомства і дізнатися дуже корисні поради щодо перспектив в IT з перших вуст. Через знайомих можна навіть рекомендацію на посаду в IT-компанії отримати.
Тож чи варто отримувати вищу освіту програмісту? На жаль, як засіб вивчення конкретного IT-ремесла університет не можна розглядати, зате все побічне, що пов'язано з ним, зроблено на пристойному рівні. Студентська романтика, незабутнє життя в гуртожитку, ярмарки вакансій, програми співпраці універів із престижними IT-компаніями (курси та інтернатури), програми співпраці з іноземними вузами, знайомства тощо. Саме ці плоди ви повинні збирати під час навчання у ВНЗ.
Якщо ви наважилися здобути вищу освіту, вам не завадить наступна порада. Більшість колишніх студентів рекомендують відучитися перші рік-два, а потім шукати роботу (проходити курси, влаштовуватися до інтернатури). Як підсумок — після закінчення бакалаврату ви маєте і університетську базу, і диплом, і досвід роботи. Час даремно не втратили і при цьому університетське життя скуштували.
Але якщо ви не готові витрачати стільки часу заради сумнівних привілеїв, робіть вибір у сторону курсів. Там вас не навчатимуть нічому зайвому і ви в максимально короткі терміни зможете опанувати бажану спеціальність, а потім отримати свою першу роботу на посаді програміста.
Якщо у вас виникли зауваження або побажання до статті, сміливо залишайте їх у коментарях.
Залишайтеся з ITVDN!
Статті за схожою тематикою
