Що таке патерн (шаблон) проєктування. Коли використовують шаблони. Якими бувають патерни проєктування. Породжуючі. Структурні. Патерни поведінки. Як обрати шаблон? Висновки. Програмісти-початківці завжди приходять до точки, коли їхній код перетворюється на “спагеті”. Його важко читати, він містить масу самоповторень, зайвих функцій, а додавання нового функціоналу перетворюється на десяте коло пекла. Один із найкращих засобів запобігання цьому – використовувати патерни проєктування (Design Patterns). Чи є це срібною кулею, які переваги та недоліки патернів існують, і які з них необхідно знати розробникам? Відповіді розбираємо нижче. Що таке патерн (шаблон) проєктування? Патерни – це типові архітектурні рішення проблем, котрі часто зустрічаються під час розроблення ПЗ. Їхня інша назва – шаблони, і що цікаво – людство дуже часто оточує себе шаблонами у повсякденному житті: однакові гнізда розетки та форми вилок у приміщеннях – універсальне рішення для електроживлення; виделки та ложки – інструменти споживання майже будь-якої їжі; чашки – ємності для розміщення будь-якої рідини і так далі. Людина завжди прагне спростити традиційну діяльність, і це не могло обійти стороною програмування. Ідеї створення універсальних правил для якісної розробки існували ще до 90-х років минулого століття, але дійсно проривною стала праця "Design Patterns: Elements of Reusable Object-Oriented Software" (1994) авторства Еріха Ґамма, Річарда Гелма, Ральфа Джонсона та Джона Вліссідеса, які іменують себе як "Банда чотирьох" (Gang of Four, GoF). У книзі описано 23 патерна та їхнє застосування в об'єктно-орієнтованому дизайні. Ця праця стала фундаментальною і тепер патерни gof складають кістяк багатьох обговорень якісного коду. Коли використовують патерни В розробці шаблони використовують при необхідності приведення коду до наступних критеріїв: Читабельність – інші розробники мають без складнощів розуміти написане. Масштабованість – легкість у створенні нового функціоналу. Підтримуваність – оновлення кодової бази має проходити якомога плавніше. Також вони здатні підвищити швидкість і продуктивність розробника – патерни це дійсно дозволяють. Вони гарно справляються і з наступними задачами: зменшення кількості потенційних помилок та вузьких місць; спрощення рефакторингу; зменшення технічного боргу; покращення комунікації девелоперів з іншими програмістами, проєктними менеджерами, власниками тощо. Необхідність використати шаблони проектування зростає разом зі збільшенням кодової бази, особливо при комерційному розробленні – коли створюване ПЗ має приносити прибуток. Важливо пам’ятати, що використання патернів інколи є геть недоречним. Подекуди воно може значно ускладнити читабельність, громіздкість і масштабованість коду. Наприклад, нескладний функціонал, який нечасто використовується і займає мало місця в коді, не потребує pattern-втручання. А от репетативний код, що вирішує класичні задачі (сортування, перебір даних тощо) – ідеальний претендент на застосування шаблону. Аби не помилитися спершу з’ясуйте контекст вашої проблеми, а вже потім обирайте патерни програмування, які найкраще задовольняють вимогам. Якими бувають патерни проєктування У своїй книзі GoF виділяють три великі сімейства: Сімейство Короткий опис Породжуючі патерни або Creational Patterns Надають найкращі способи створення об'єктів. Вони абстрагуються від процесу конкретизації і роблять вашу систему незалежною від створення, компонування та представлення її об'єктів. Популярні приклади: “Абстрактна фабрика” (Abstract Factory), “Одинак” / “Одиночка” (Singleton), “Прототип” (Prototype), “Фабричний метод” (Factory Method). Структурні патерни або Structural Patterns Фокусуються на композиції об’єкту. Допомагають переконатися в тому, що зміна частини системи не потягне за собою необхідність змін в інших її складових. Популярні приклади: “Проксі” (Proxy), “Адаптер” (Adapter), “Компонувальник” (Composite), “Фасад” (Facade). Патерни поведінки або Behavioral Patterns Зона відповідальності – алгоритми та обмін інформацією між об’єктами. Популярні приклади: “Відвідувач” (Visitor), “Ітератор” (Iterator), “Ланцюжок обов’язків” (Chain of Responsibility), “Стратегія” (Strategy). Розглянемо більш детально деякі з них. Породжуючі Породжуючі патерни – це надійні помічники у створенні об’єктів таким чином, аби в майбутньому з ними було максимально легко працювати. Дамо короткий опис деяких шаблонів: Патерн Одинак / Сінглтон забезпечує наявність лише одного екземпляру класу з глобальною точкою доступу. Singleton поширений в задачах конфігурацій або логування в застосунках, де потрібен єдиний контрольований доступ. Шаблон Прототип дозволяє створювати нові об'єкти шляхом копіювання існуючих екземплярів. Використовується Prototype в ситуаціях, коли створення об'єкта надто дороге, наприклад, при клонуванні складних або ресурсоємних об'єктів. Фабричний метод визначає інтерфейс для створення об'єктів, але дозволяє підкласам самостійно визначати тип створюваних об'єктів. Fabric Method корисний у багатофункціональних застосунках, де класи повинні мати можливість вибирати тип об'єктів, наприклад, при роботі з різними форматами документів, системами онлайн платежів тощо. Абстрактна фабрика визначає інтерфейс для створення сімейств пов'язаних об'єктів без вказівки їх конкретних класів. Використовують Abstract Factory для створення різних компонентів інтерфейсу користувача, які повинні працювати разом і забезпечувати єдиний стиль (світла / темна тема вебсайту тощо). Розглянемо приклад на патерні Singleton. Уявіть собі просту програму – музичний плеєр. Він дозволяє користувачам відтворювати музичні файли. Однак водночас має працювати лише один екземпляр плеєра – можливість відкриття декількох одночасно повинна бути недоступна. Цього можна досягти за допомогою шаблону Singleton. Простий приклад коду мовою C#: public class MusicPlayer {             private static MusicPlayer _instance;             private MusicPlayer()             {              // Ініціалізуємо музичний плеєр (наприклад, завантажуємо плейлисти)             }             public static MusicPlayer Instance             {             get             {             if (_instance == null)             {                        _instance = new MusicPlayer();             }             return _instance;             }             }             public void PlaySong(string songPath)             {             // Запустити пісню             }             public void PauseSong()             {             // Поставити на паузу             }             public void StopSong()             {             // Зупинити відтворення пісні             } } // Отримуємо екземпляр MusicPlayer MusicPlayer player = MusicPlayer.Instance; // Використовуємо функціонал MusicPlayer player.PlaySong("C:\\Users\\yourUsername\\Music\\mySong.mp3"); player.PauseSong(); player.StopSong(); Щоразу як в різних ділянках проєкту вам треба буде створювати екземпляр плеєру для відповідної взаємодії, ви завжди працюватимете лише з одним і тим самим екземпляром, уникаючи дублікації. Якщо ви програмуєте мовою сі шарп, детально розібрати популярні патерни проєктування C# з прикладами ви можете за посиланням. Структурні З короткого опису в таблиці легко дійти висновку, що структурні патерни дозволяють сформувати надійну, масштабовану та підтримувану архітектуру проєкту. Коротке знайомство: Проксі забезпечує об'єкт-посередник для контролю доступу до іншого об'єкта. Зазвичай шаблон Proxy використовують для реалізації “лінивого” завантаження, коли об'єкт створюється або ініціалізується лише при зверненні до нього (наприклад, завантаження картинок з високою роздільною здатністю). Адаптер дозволяє об'єктам з несумісними інтерфейсами працювати разом. Застосовується патерн Adapter для інтеграції нових компонентів в існуючу систему без зміни її коду. Підходить для використання нової бібліотеки у старому застосунку. Компонувальник використовується для ієрархічного компонування об'єктів для подальшої роботи з ними як з єдиним об'єктом. Використовується для створення деревоподібних структур, як-от файлові системи або GUI, де кожен вузол може бути як простим, так і Composite об'єктом. Фасад (Facade) надає спрощений інтерфейс для взаємодії зі складною системою або набором класів. Він зменшує складність роботи з підсистемами і надає користувачам єдиний вхідний інтерфейс для виконання рутинних операцій. Вивчити саме структурні патерни проєктування C# (з прикладами) ви можете за посиланням. Поведінкові Патерни поведінки в першу чергу визначають зв’язки між об’єктами і те, як вони здійснюють обмін інформацією. Наприклад: Патерн Відвідувач (Visitor) дозволяє додавати нові операції до об'єктів без зміни їхніх оригінальних класів. Використовується для взаємодії з об’єктами зі складною структурою, коли внесення додаткової логіки в оригінальні класи невиправдано ускладнює код. Ітератор / Iterator надає зручний механізм послідовного та простого доступу до елементів колекції, незважаючи на складність її побудови. Даний патерн поведінки популярний при обході елементів контейнерів, як-от списки або масиви – він надає універсальний інтерфейс для різних типів колекцій. Ланцюжок обов’язків або ж патерн Chain of Responsibility дозволяє передавати запит ланцюжком обробників, поки один з них не обробить запит. Незамінний при обробці запитів на сервері, де кожен обробник може передати запит наступному обробнику в ланцюжку: перевірка при авторизації на сайті, оброблення подій у GUI тощо. Для входу в патерни проєктування книга від Gang of Four буде гарною точкою відліку. Ви познайомитеся з класикою та академічним розкриттям теми, використовуючи патерни gof. Якщо ж ви хочете збагатити свої знання шаблонів, але віддаєте перевагу мові Java, рекомендуємо відео курс “Патерни проектування Java”. Як обрати патерн? Спочатку ви маєте проаналізувати задачу – для більшої зрозумілості виконайте її декомпозицію, розбивши на декілька складових. При цьому використовуйте системний підхід: прорахуйте, як ваше рішення вплине на весь проєкт, які елементи воно зачепить зараз, і який вплив воно матиме на додавання нового коду. Якщо ви вже працюєте в ІТ-компанії, ваші колеги, тімлід або архітектор можуть підказати вам доцільність використання того чи іншого патерну, розкрити нюанси вже існуючої архітектури, кодового стилю та багато іншого. Лише після ретельного аналізу можна переходити до підбору шаблону, зважаючи на усі переваги та недоліки. До речі, в цих задачах гарними помічниками будуть безкоштовні AI-асистенти на кшталт ChatGPT, Gemini та ін. Також не забувайте про використання інших методик покращення кодової читабельності, масштабування й чистоти: SOLID принципи – вони регламентують 5 основних засад створення структурованого, якісного коду. Нещодавно ми проводили вебінар, на якому розбирали кожен принцип в деталях, запрошуємо до перегляду! А якщо вас цікавить прикладний характер SOLID принципів на Java, можете пройти даний відео курс. GRASP (General Responsibility Assignment Software Patterns) – патерни для об’єктно-орієнтованого проєктування. Вони не мають вираженої структури і носять більш абстрактний характер, аніж патерни gof. DRY (Don’t Repeat Yourself) – головна ідея даного принципу полягає у створенні коду, який не матиме дублікацій в проєкті. KISS (Keep It Simple, Stupid) – регламентує написання якомога простішого коду, аби його можна було легко читати і розуміти. Рефакторинг – повернення до вже написаного коду з метою його покращення без зміни функціональності. Інші техніки, що залежать від проєктів. Висновки Патерни грають ключову роль в сучасному розробленні. Вони акумулюють в собі найкращі практики створення кодової бази таким чином, аби досягнути максимальної легкості та ефективності розроблення, особливо на великих проєктах. Звісно, не завжди їхнє використання є доречним – потрібно аналізувати задачі і продумувати наслідки застосування того чи іншого шаблону, аби не отримати величезну валізу без ручки. Розвивайте вашу експертизу в області патернів – це win-win стратегія. З одного боку перед працедавцями ви постанете як досвідчений та висококваліфікований спеціаліст, а з іншого – ваші програмні рішення матимуть елегантний характер і відзначатимуться легкістю в читанні, підтримці та масштабуванні. Чи використовуєте ви патерни в своїй розробницькій діяльності? Можливо, тільки вивчаєте? Залишайте в коментарях ваші відповіді!

В этой статье мы расскажем о нововведениях в языке C# 7.0, которые были представлены в марте 2017 года как часть релиза Visual Studio 2017. В C# 7.0 появился целый ряд нововведений и основное внимание уделяется использованию данных, упрощению кода и улучшению производительности. Возможно, самой главной особенностью являются кортежи, которые упрощают получение различных результатов, и сопоставление с шаблоном, что упрощает код, который зависит от формы данных. Существует также множество других нововведений, как значительных, так и не очень. Надеемся, что в совокупности они сделают ваш код более эффективным и точным, а вы при этом будете работать продуктивнее и останетесь довольны результатом. Если вас интересует процесс разработки, который привел к этому набору функций, вы можете найти заметки, предложения и множество обсуждений на эту тему на сайте C# language design GitHub. Если данная информация кажется вам знакомой, это только потому, что релиз предварительной версии состоялся в августе прошлого года. В окончательной версии C# 7.0 изменились некоторые детали, некоторые из них - из-за отличных отзывов на указанную ранее статью. Получайте удовольствие от C# 7.0 и удачного хакинга! Out переменные В более ранних версиях C# использование out параметров является не таким легким, как нам хотелось бы. Прежде чем вызвать метод с out параметрами, сначала необходимо объявить переменные, чтобы перейти к нему. Поскольку вы обычно не инициализируете эти переменные (они все равно будут перезаписаны методом), вы также не можете использовать ключевое слово var, но вам нужно указать полный тип: public void PrintCoordinates(Point p) { int x, y; // have to "predeclare" p.GetCoordinates(out x, out y); WriteLine($"({x}, {y})"); } В C# 7.0 мы добавили out переменные, что позволяет объявлять переменную прямо в точке, где она передается как out аргумент: public void PrintCoordinates(Point p) { p.GetCoordinates(out int x, out int y); WriteLine($"({x}, {y})"); }  Обратите внимание, что переменные находятся в области видимости в окружающем блоке, поэтому последующая строка может их использовать. Многие виды утверждений не устанавливают свою собственную область действия, поэтому out переменные, объявленные в них, часто вводятся в область видимости. Поскольку out переменные объявляются непосредственно в качестве аргументов для out параметров, компилятор может обычно указывать, каков должен быть их тип (если только не существует конфликтующих перегрузок), поэтому вместо типа можно использовать ключевое слово var: p.GetCoordinates(out var x, out var y);  Общим использованием out параметров является шаблон Try..., где логическое возвращаемое значение указывает на успех, а out параметры переносят полученные результаты: public void PrintStars(string s) { if (int.TryParse(s, out var i)) { WriteLine(new string('*', i)); } else { WriteLine("Cloudy - no stars tonight!"); } }  Мы также допускаем «сбрасывание» в качестве out параметров в виде «_», что позволит вам проигнорировать параметры, которые вам не нужны: p.GetCoordinates(out var x, out _); // I only care about x Соответствие с шаблоном В C# 7.0 вводится понятие шаблонов, которые являются синтаксическими элементами, позволяющими проверить соответствие значения определенной «форме» и извлечь информацию из значения, если такое соответствие имеется. Примеры шаблонов в C# 7.0: • Константные шаблоны c (где c – константное выражение в C#), которые проверяют, равняется ли переменная этой константе. • Шаблоны типа T x (где T – тип и x – идентификатор), которые проверяют, имеет ли переменная тип T, и если да, то извлекают значение в новую переменную x типа T. • Var шаблоны var x (где x – идентификатор), которые всегда совпадают и просто помещают значение ввода в новую переменную x с тем же типом. Это только начало; шаблоны являются новым типом элемента языка C#, и в будущем мы обязательно добавим новые шаблоны в C#. В C# 7.0 мы улучшаем две существующие языковые конструкции с шаблонами: • is теперь может использоваться не только с типом, но и с шаблоном; • case в операторе switch теперь может использовать шаблоны, а не только константы. В будущих версиях C#, вероятно, мы добавим больше мест, где можно использовать шаблоны. Шаблоны с is Рассмотрим пример использования is с константным шаблоном и шаблоном типа: public void PrintStars(object o) { if (o is null) return; // constant pattern "null" if (!(o is int i)) return; // type pattern "int i" WriteLine(new string('*', i)); } Как видно из примера, переменные шаблона, представленные шаблоном, аналогичны out переменным, описанным ранее, поэтому могут быть объявлены в середине выражения и использоваться в ближайшей окружающей области. Также как out переменные, переменные шаблона изменяемы. Мы часто ссылаемся на out переменные и переменные шаблона совместно как «переменные выражения». Шаблоны и Try-методы часто используются вместе: if (o is int i || (o is string s && int.TryParse(s, out i)) { /* use i */ } Шаблоны с выражениями switch Мы обобщаем варианты использования switch: • Вы можете использовать любой тип (не только простые типы). • Шаблоны могут использоваться в выражениях case. • Вы можете добавлять дополнительные условия к выражениям case. Вот простой пример: switch(shape) { case Circle c: WriteLine($"circle with radius {c.Radius}"); break; case Rectangle s when (s.Length == s.Height): WriteLine($"{s.Length} x {s.Height} square"); break; case Rectangle r: WriteLine($"{r.Length} x {r.Height} rectangle"); break; default: WriteLine(""); break; case null: throw new ArgumentNullException(nameof(shape)); } Существует несколько особенностей, которые следует отметить в этом новом расширенном выражении switch: • Порядок выражений case теперь имеет значение: как и в случае с выражениями catch, у выражений case выбирается первое по порядку выражение, удовлетворяющее условию. Поэтому важно, чтобы условие квадрата было перед условием прямоугольника. Кроме того, как и в случае с выражениями catch, компилятор поможет вам пометить явные недостижимые условия. До этого вы не могли определить порядок выполнения, так что это не является нарушением существующего поведения. • Условие по умолчанию (default) всегда вычисляется последним: несмотря на то, что после него идет условие null, условие default будет проверено после него. Это сделано для совместимости с существующей семантикой. Однако, как правило, вы помещаете условие default  в конце. • Условие null в конце достижимо, потому что шаблоны типов следуют примеру текущего is  и не срабатывают для null. Это гарантирует, что null значения не будут случайно сопоставлены с первым шаблоном типа; вы должны явно указать, как им управлять (или оставить логику для условия default). Переменные шаблона, объявленные ключевым словом case..., находятся в области видимости только в соответствующем разделе switch. Кортежи Обычно хочется вернуть несколько значений из метода. Все доступные варианты в существующих версиях C# являются менее оптимальными: • Out параметры: использование является неэффективным (даже при использовании рассмотренных нововведений) и они не работают с асинхронными методами. • System.Tuple <...>: выглядит многословным для использования и требует выделения кортежного объекта. • Специальный вид переноса для каждого метода: слишком много кода для типа, единственной целью которого служит временная группировка нескольких значений. • Анонимные типы, возвращаемые через тип возврата dynamic: потери в производительности и отсутствие проверки статического типа. Для упрощения этой задачи в C# 7.0 были добавлены кортежи и литералы кортежей: (string, string, string) LookupName(long id) // tuple return type { ... // retrieve first, middle and last from data storage return (first, middle, last); // tuple literal }  Теперь метод эффективно возвращает три строки, объединенные как элементы кортежа. Вызывающий код метода получит кортеж и может индивидуально иметь доступ к элементам: var names = LookupName(id); WriteLine($"found {names.Item1} {names.Item3}."); Имена полей Item1 и т. д. являются именами по умолчанию для элементов кортежа и могут использоваться всегда. Но они не очень наглядны, поэтому вы можете добавить лучшие имена: (string first, string middle, string last) LookupName(long id) // tuple elements have names Теперь получатель этого кортежа имеет более описательные имена для дальнейшей работы: var names = LookupName(id); WriteLine($"found {names.first} {names.last}."); Вы также можете указать имена элементов непосредственно в литералах кортежей: return (first: first, middle: middle, last: last); // named tuple elements in a literal Как правило, вы можете назначать типы кортежей друг для друга, независимо от их имен: при условии, что отдельные элементы будут присваиваемыми, типы кортежей могут свободно преобразовываться в другие типы кортежей. Кортежи – это типы значений, а их элементы – общедоступные изменяемые поля. Они имеют значение равенства, а это значит, что два кортежа являются равными (и имеют одинаковый хэш-код), если все их элементы попарно равны (и имеют одинаковый хэш-код). Это делает кортежи полезными для различных ситуаций, а не только для возвращения нескольких значений из метода. Например, если вам нужен словарь с составным ключом, используйте кортеж в качестве ключа, и все будет работать правильно. Если вам нужен список с несколькими значениями в каждой позиции, также используйте кортеж для корректной работы. Кортежи полагаются на базовые структурные типы, которые называются ValueTuple <...>. Если вы выявите модель, что еще не включает эти типы, вы можете вместо этого выбрать их с помощью NuGet: • Щелкните правой кнопкой мыши проект в обозревателе решений и выберите «Manage NuGet Packages…». • Выберите вкладку «Browse» и выберите «nuget.org» в качестве «Package source». • Найдите «System.ValueTuple» и установите его. Распаковка кортежей Еще один способ использования кортежа – это его распаковка. Объявление распаковки является синтаксисом для разделения кортежа (или другого значения) на его части и назначения этих частей по отдельности новым переменным: (string first, string middle, string last) = LookupName(id1); // deconstructing declaration WriteLine($"found {first} {last}."); В объявлении распаковки можно использовать ключевое слово var для отдельных переменных: (var first, var middle, var last) = LookupName(id1); // var inside Или даже поместить var перед скобками как аббревиатуру: var (first, middle, last) = LookupName(id1); // var outside Вы также можете распаковать в уже существующие переменные с помощью присвоения распаковки: (first, middle, last) = LookupName(id2); // deconstructing assignment Распаковка выполняется не только для кортежей. Любой тип может быть распакован, если у него есть метод распаковки (образец или расширение): public void Deconstruct(out T1 x1, ..., out Tn xn) { ... } Out параметры соответствуют значениям, которые будут присвоены в результате распаковки. (Почему используются out параметры, а не кортежи? Чтобы можно было иметь несколько перегрузок метода с разным количеством параметров). class Point { public int X { get; } public int Y { get; } public Point(int x, int y) { X = x; Y = y; } public void Deconstruct(out int x, out int y) { x = X; y = Y; } } (var myX, var myY) = GetPoint(); // calls Deconstruct(out myX, out myY); Это будет обычный шаблон для создания «симметричных» конструкторов и методов распаковки таким способом. Так же, как и для out переменных, мы разрешаем «сбрасывать» в распаковке параметры, которые вам не нужны: (var myX, _) = GetPoint(); // I only care about myX Локальные функции Иногда вспомогательная функция имеет смысл только внутри одного метода, в котором вызывается. Теперь вы можете объявить такие функции внутри других функций как локальную функцию: public int Fibonacci(int x) { if (x < 0) throw new ArgumentException("Less negativity please!", nameof(x)); return Fib(x).current; (int current, int previous) Fib(int i) { if (i == 0) return (1, 0); var (p, pp) = Fib(i - 1); return (p + pp, p); } } Параметры и локальные переменные из области видимости доступны для локальной функции так же, как и для лямбда-выражений. В качестве примера рассмотрим методы, реализованные как итераторы, что обычно нуждаются в неитераторном методе-оболочке для точной проверки аргументов в момент их вызова (так как сам итератор не запускается, пока не будет вызван MoveNext). Локальные функции идеально подходят для этого сценария: public IEnumerable Filter(IEnumerable source, Func filter) { if (source == null) throw new ArgumentNullException(nameof(source)); if (filter == null) throw new ArgumentNullException(nameof(filter)); return Iterator(); IEnumerable Iterator() { foreach (var element in source) { if (filter(element)) { yield return element; } } } } Если бы Iterator был приватным методом рядом с Filter, то мог быть доступен для других членов в использовании напрямую (без проверки аргументов). Кроме того, необходимо было бы передавать все те же аргументы, что и Filter, вместо того, чтобы иметь их только в области видимости. Улучшения литералов В C# 7.0 появилась возможность добавлять «_» в качестве разделителя в числовые литералы: var d = 123_456; var x = 0xAB_CD_EF;  Вы можете поместить разделитель в любом месте между цифрами, чтобы улучшить читабельность. Они не влияют на значение. Кроме того, C# 7.0 представляет бинарные литералы, так что вы можете указывать битовые шаблоны непосредственно вместо того, чтобы знать шестнадцатеричную систему наизусть. var b = 0b1010_1011_1100_1101_1110_1111;  Локальные переменные и возвращаемые значения по ссылке Теперь можно не только передать параметры в метод по ссылке в  С# (с помощью ключевого слова ref), но и возвратить данные из метода по ссылке, а также сохранить в локальной переменной тоже по ссылке. public ref int Find(int number, int[] numbers) { for (int i = 0; i < numbers.Length; i++) { if (numbers[i] == number) { return ref numbers[i]; // return the storage location, not the value } } throw new IndexOutOfRangeException($"{nameof(number)} not found"); } int[] array = { 1, 15, -39, 0, 7, 14, -12 }; ref int place = ref Find(7, array); // aliases 7's place in the array place = 9; // replaces 7 with 9 in the array WriteLine(array[4]); // prints 9 Очень удобно передавать ссылки на определенные места в больших структурах данных. Например, в игре информация содержится в большом заранее выделенном массиве структур (во избежание пауз на сбор мусора). Теперь методы могут вернуть ссылку непосредственно на одну из таких структур, с помощью которой вызывающий код может читать и изменять эту структуру. Существуют некоторые ограничения для обеспечения безопасности: • Можно возвращать только ссылки, которые возвращать безопасно: ссылки, переданные в метод и ссылки на поля объектов. • Локальные переменные инициализируются определенной ячейкой памяти и в будущем не меняются. Обобщенные типы асинхронных возвратов До сегодняшнего дня асинхронные методы могли возвращать только void, Task или Task. В C# 7.0 позволяется создавать типы, которые также могут быть возвращены асинхронным методом. Например, можно создать структуру ValueTask, которая поможет избежать создания объекта Task в случае, когда результат асинхронной операции уже доступен в ожидаемое время. Для многих асинхронных сценариев, например, где используется буферизация, такой подход может значительно уменьшить число выделений памяти и таким образом значительно повысить производительность. Конечно, можно придумать и другие ситуации, в которых task-подобные объекты будут полезны. Правильное создание таких типов не будет простой задачей, поэтому мы не ожидаем, что большое количество разработчиков будут создавать их. Однако мы полагаем, что они будут появляться в различных моделях и прикладных интерфейсах, и вызывающий код сможет просто использовать await, как сейчас для Task. Больше членов в виде выражений Методы и свойства в виде выражений используются в C# 6.0, но не все типы членов можно было так объявлять. В C# 7.0 к списку членов в виде выражений добавилась поддержка аксессоров, конструкторов и финализаторов: class Person { private static ConcurrentDictionary names = new ConcurrentDictionary(); private int id = GetId(); public Person(string name) => names.TryAdd(id, name); // constructors ~Person() => names.TryRemove(id, out _); // finalizers public string Name { get => names[id]; // getters set => names[id] = value; // setters } } Это пример функции, которая была предоставлена сообществом, а не командой компилятора Microsoft C#. Ура, открытый код! Throw выражения Выбросить исключение в середине выражения очень легко: достаточно вызвать метод, который это сделает! Но в C# 7 теперь можно использовать throw как часть выражения в определенном месте: class Person { public string Name { get; } public Person(string name) => Name = name ?? throw new ArgumentNullException(nameof(name)); public string GetFirstName() { var parts = Name.Split(" "); return (parts.Length > 0) ? parts[0] : throw new InvalidOperationException("No name!"); } public string GetLastName() => throw new NotImplementedException(); } Источник

Введення  Використовуючи форми в HTML5, Ви часто використовуєте методи перевірки (валідації) даних, адже їх ігнорування може призвести: до втрат користувачів, до сміття в базі даних або до взлому сайту. Історично склалося, що створення форм із гарною валідацією – складне завдання. В HTML5 є інструменти оброблення даних для форм, з їх допомогою можна проводити валідацію, що включає в себе спеціальні атрибути і нові типи вхідних даних. Давайте розберемо їх детальніше. 1. Спеціалізовані типи вхідних даних HTML5 містить кілька нових типів введення. Вони використовуються для створення поля введення, що приймає тільки певні типи даних. Нові типи вхідних даних виглядають наступним чином: color date datetime datetime-local email month number range search tel time url week Приклад: <input type="email"/> Якщо браузер не підтримує даний тип введення, поле поводитиметься як звичайне поле введення тексту. 2. Обов’язкові поля для заповнення  Просто додавши атрибут "required"до <input>, <select> або <textarea>, Ви кажете браузеру, що значення має бути заповнене. <input type="checkbox" name="terms" required > 3. Ліміти Ми можемо встановити деякі обмеження та ліміти, наприклад, максимальні та мінімальні значення для числових полів. Щоб обмежити довжину поля введення, треба використовувати атрибут "maxlength". <input type="text" name="name" required  maxlength="15"> Поле <input type="number" /> використовує атрибути "max" та "min", щоб створити діапазон можливо-допустимих значень (у прикладі мінімально допустимий вік – 18). <input type="number" name="age" min="18" required> 4. Стилізування CSS3 псевдо-класи дозволяють прикрасити форму незалежно від її стану. Це: :valid :invalid :required :optional :in-range :out-of-range :read-only :read-write У прикладі ми об'єднали селектори "valid" та "invalid" із псевдо-класом "focus" для зафарбовування поля форми в червоний або зелений, залежно від того, що робить користувач: вибирає або друкує. input:focus:invalid, textarea:focus:invalid{     border:solid 2px #F5192F; } input:focus:valid, textarea:focus:valid{     border:solid 2px #18E109;     background-color:#fff; } 5. Підказки Ви помічали спливаюче вікно з підказкою під час відправлення неправильно заповненої форми? Встановивши атрибут "title" для поля введення, можна додати підказки, що вказують на помилки при порушенні тих чи інших правил валідації. Зверніть увагу, що різні браузери відображають підказки по-різному. У браузері Chrome значення назви атрибуту буде відображатися дрібним шрифтом, під основним повідомленням про помилку. У Firefox інша проблема: використовуючи атрибут “pattern” після того, як він береться в якості шаблону, Ви не отримаєте спливаючу підказку.  <input type="text" name="name" title="Будь ласка, введіть ім’я користувача."> 6. Шаблони Атрибут "pattern" дозволяє розробникам задавати регулярний вираз, який браузер порівнює з даними введення, перш ніж відправити форму заявки. Ось як це можна використати: <input type="email" name="email" required pattern="^\S+@\S+\.\S+$" title="example@mail.com"> З функцією фільтрування вхідних даних ми можемо приймати тільки повну e-mail адресу. Джерело: http://tutorialzine.com/2014/12/quick-tip-easy-form-validation-with-html5/

Введение Валидация достаточно часто вызывает затруднения с работой в веб-приложениях. Во многих случаях фреймворки должны быть использованы для валидации значений формы. Кроме того, эти фреймворки часто не работают во всех браузерах. AngularJS приходит с проверкой, построенной так, что теперь гораздо легче создать валидацию, которая работает во всех браузерах. На практике Использование angular-message Чтобы использовать angular-message, нужно внести в ваш проект модуль:  angular.module("realestateApp", ["ngMessages"]); Теперь ng-message будет доступен для использования. Формы Для инициализации процесса валидации, Вы должны начать с формы контейнера: <form name="tenantForm"> Теперь внутри тега можно добавить управление и логику на их проверку. В сценариях валидации, как правило, есть несколько основных атрибутов. Те, которые стоит использовать: Required, Minimum, Maximum, Pattern, Email, Number, и URL. Required Этот атрибут заставляет form быть недействительным, если обязательное поле не вводится. <input type="text" required /> Minimum Length Этот атрибут указывает минимум символов для ввода до того, как значение будет принято. <input type="text" ng-minlength=5 /> Maximum Length Этот атрибут указывает максимальную длину или проверка будет неверна. <input type="text" ng-maxlength=20 /> Pattern Matching Эта функция позволяет согласовать совпадения при использовании Regex. <input type="text" ng-pattern="[a-zA-Z]" /> Email Matching Angular обеспечивает пользовательские функции по электронной почте. <input type="email" name="email" ng-model="user.email" /> Number Этот требует ввода в цифровом формате перед проверкой. <input type="number" name="age" ng-model="user.age" /> URL Этот требует ввода в ссылочном формате перед проверкой. <input type="url" name="homepage" ng-model="user.url" /> Сообщение об ошибке Ранее использовался error-container, но теперь можно использовать директиву ng-message: <div ng-messages="tenantForm.Email.$error" ng-messages-include="messages.html" class="errors"></div> Также нужен файл messages.html для хранения сообщений об ошибках: <div class="messages"> <div ng-message="required">Required</div> <div ng-message="minlength">Too short</div> <div ng-message="maxlength">Too long</div> <div ng-message="email">Invalid email address</div> <div ng-message="compareTo">Must match the previous entry</div> <div ng-message="number">Must be a number</div> <div ng-message="url">Must be in URL format</div> </div> Сообщение об отмене ошибки Иногда Вы должны иметь пользовательские сообщения об ошибках, не охватываемых messages.html. Вы можете сделать это, добавив тег span в диапазон для любого сообщения об ошибке. То, что должно отобразиться: <div ng-messages="tenantForm.FirstName.$error" ng-messages-include="messages.html" class="errors"> <span class="messages" ng-message="minlength">Must be more than 3 characters</span> <span class="messages" ng-message="maxlength">Must be more than 20 characters</span> </div> Собираем всё вместе Теперь, объединив messages.html с index.html. <form name="tenantForm" novalidate style="width: 500px">     <div class="row">         <div ng-repeat="tenant in tenant">             <div class="form-group">                 <label>First Name: label>                 <input type="text"                        placeholder="First Name"                        name="FirstName"                        ng-model="tenant.FirstName"                        ng-minlength=3                        ng-maxlength=20 required />                 <div ng-messages="tenantForm.FirstName.$error"                      ng-messages-include="messages.html" class="errors">                     <span class="messages"                     ng-message="minlength">Must be more than 3 charactersspan>                     <span class="messages"                     ng-message="maxlength">Must be more than 20 charactersspan>                 div>             div>             <div class="form-group">                 <label>Home Phone: label>                 <input type="number"                        placeholder="Phone Number"                        name="HomePhone"                        ng-model="tenant.HomePhone"                        ng-minlength=7                        ng-maxlength=10 required />                 <div ng-messages="tenantForm.HomePhone.$error"                      ng-messages-include="messages.html" class="errors">                     <span class="messages"                     ng-message="minlength">Must be more than 7 digitsspan>                     <span class="messages"                     ng-message="maxlength">Must be less than 11 digitsspan>                  div>             div>             <div class="form-group">                 <label>Email: label>                 <input type="email"                        placeholder="Email"                        name="Email"                        ng-model="tenant.Email"                        required />                 <div ng-messages="tenantForm.Email.$error"                      ng-messages-include="messages.html" class="errors">div>             div>             <div class="form-group">                 <label>Webpage: label>                 <input type="url"                        placeholder="Webpage"                        name="Webpage"                        ng-model="tenant.Webpage"                        required />                 <div ng-messages="tenantForm.Webpage.$error"                      ng-messages-include="messages.html" class="errors">                 div>             div>         div>     div>               form> Этот подход кажется чище, чем использование директивы ng-show. Кроме того, это уменьшит дублирование кода путем центрального места хранения ваших сообщений об ошибках, но в то же время используется для пользовательских сообщений. Источник: http://www.codeproject.com/Articles/992545/AngularJS-Validation

Хто такий Embedded-розробник? Сфери застосування Embedded-розробки. Що має знати Embedded-розробник. Як стати Embedded-розробником. Де отримати знання. М’які навички. Ключові тренди в Embedded. Кар’єрні перспективи та заробітна плата Embedded Engineer. Кількість вакансій. Конкуренція. Заробітна плата. Кар’єрні можливості. Висновки. Переважна більшість новачків в Україні обирає тестування або розробку із залученням C#./NET, Java, Python, JavaScript (фронтенд та Node.js). Ці напрямки мають найбільшу кількість вакансій в ІТ, низькі вимоги до вищої освіти, потужну розпіареність майже в усіх навчальних центрах, а також відносно простий перехід в ІТ з будь-якої не айтішної професії. Спеціальність, яку ми сьогодні розглядатимемо, не є настільки популярною, трендовою. Однак вона є не менш важливою за інші ІТ-напрямки. Герой нашої статті займається розробленням вбудованих (embedded) систем, і його іменують Embedded-розробник. Що це за спеціальність, наскільки вона важлива і де використовується, що потрібно вчити для її опанування, як виглядає день Embedded-ера, які кар’єрні перспективи та зарплати у фахівців цього напрямку – розбір цих та інших інтригуючих питань читайте нижче. Хто такий Embedded-розробник? Почнемо з поняття “Embedded система”. Трактування в різних джерелах відрізняється, але якщо звести все під один знаменник – це комп’ютеризована система, яка вбудована у механічну або електронну систему і виконує певну функціональність. Тобто, це система, в якій комп’ютер (як правило мікроконтролер або мікропроцесор) є невід’ємною частиною іншої системи. Як приклад: мікроконтролер у вашій кавовій машині, мікрохвильовці або пральній машинці; пристрій, який забезпечує спрацювання подушок безпеки в автомобілі, контролер у літаку, який збирає певні дані про політ – навіть Bluetooth-навушники містять свою власну вбудовану систему. Відповідно, Embedded-розробник – це спеціаліст, який займається розробкою подібних вбудованих систем, використовуючи програмування (software) та навички роботи із “залізом” (hardware). Життєвий цикл продукту дуже тісно зав’язаний на розробнику вбудованих систем. Обов’язки Embedded-розробника можуть різнитися в залежності від мікроконтролерів / мікросхем / пристроїв тощо, з якими він працює, але основні фази, де відчутна роль цього спеціаліста, наступні: Аналіз вимог. Комунікація з клієнтами, дизайнерами та інженерними командами для визначення функціональних і технічних вимог до вбудованої системи. Проєктування системи. Розроблення архітектури та дизайну вбудованої системи, вибір апаратних та програмних компонентів. Перевірка базової працездатності. Перед початком роботи Embedded розробник повинен перевірити функціонування плати, оновити драйвери за потреби і переконатися, що “залізо” справне. Програмування. Написання програмного коду, вбудованих програм і системних протоколів. Тестування та налагодження. Проведення тестів для перевірки працездатності embedded-системи. Інтеграція. Забезпечення взаємодії вбудованої системи з апаратурою, зовнішніми пристроями та іншими складовими системи. Оптимізація продуктивності. Вдосконалення ефективності та продуктивності вбудованої системи, враховуючи обмежені ресурси. Документація. Формування діагностичних звітів, технічних інструкцій та документації щодо розроблення ПЗ. Також читання форумів, статей та інструкцій до плат та компонентів, з якими ведеться робота. Співпраця з іншими командами. Взаємодія з hardware та software розробниками, участь в різних мітингах, обговореннях, комунікація з замовником тощо. Безпека та надійність. Забезпечення високого рівня безпеки, надійності та працездатності вбудованої системи. Типовий робочий день Embedded-розробника складається з усього потроху: написання та налагодження коду, пошук багів; робота з апаратною начинкою – інколи доводиться і паяльником почаклувати, і щось мультиметром виміряти, і осцилограф застосувати тощо; читання документації, пошук інформації на форумах; тестування вбудованих систем та їхніх складових; код-рев’ю; рефакторинг; взаємодія з командою, керівництвом: мітинги, ділова переписка, зідзвони з певних питань (або живе спілкування) і т. д. Сфери застосування Embedded-розробки Embedded у XXI столітті має гарний приріст затребуваності у зв’язку з розвитком ІТ-індустрії, в особливості – мережевих технологій, операційних систем, мов програмування та внаслідок модернізації “заліза”. Наразі сфера застосування вбудованих систем досить об’ємна: Побутова електроніка. Вбудовані системи є невід’ємними атрибутами затишного житла: це смарт-телевізори, холодильники, мультиварки та інша кухонна електроніка, пристрої безпеки, смарт-девайси для будинку. Машинобудівна промисловість. Embedded технології є ключовими для сучасних транспортних засобів, починаючи від цивільного автопрому і закінчуючи потужними будівельними гуліверами. Вони входять до складу двигунів, навігаційних систем, клімат-контролю, розважальних блоків тощо. Медицина. Сучасна медицина неможлива без комплексного цифрового обладнання, включаючи пристрої моніторингу пацієнтів, системи візуалізації, діагностичні інструменти тощо. Промислова автоматизація. Вбудовані системи використовуються в промислових системах керування, програмованих логічних контролерах (PLC) і робототехніці для автоматизації та керування процесами. Телекомунікації. Вбудовані системи – невід’ємна частина мережевого обладнання, маршрутизаторів, комутаторів і комунікаційних пристроїв для ефективної передачі даних. Аерокосмічна промисловість. Сучасна авіоніка використовує ембедед для керування функціями літака, системами навігації та зв’язку. Якщо хтось хоче тераформувати Марс – без Embedded-у буде дуже важко. Військова галузь. Вбудовані системи відіграють вирішальну роль у оборонних програмах як у мирний час (спостереження, аналіз, прогнозування, наведення тощо), так і під час війни (згадайте ті ж джавеліни, дрони, хаймарси, петріоти і т. д. – там дуже багато електроніки). Розумні мережі. Розвиток розумних мереж (smart grid) підвищує ефективність і надійність розподілу електроенергії. IoT (Інтернет речей). Пристрої IoT значною мірою залежать від вбудованих систем для збору, обробки та передачі даних для різних програм. Приклади: розумний будинок, автоматизовані системи поливу, розумні міста тощо. Що має знати Embedded-розробник В Embedded-і ціла палітра спеціальностей. Наприклад, приставки “Software”, “Firmware” вказують на фокус саме на створенні ПЗ, а "Hardware" та "Hardware Design" – на апаратній частині. Тайтл на кшталт "Embedded Systems Engineer" говорить про необхідність мати однаково гарні hardware та software знання. Також треба розуміти, що в різних компаніях один і той же тайтл може мати під капотом зовсім різні технології в залежності від апаратної начинки, різновиду вбудованої системи абощо. Наш опис необхідних технологій буде охоплювати і апаратне, і програмне крило вимог, що робить його ближчим до тайтлу "Embedded Systems Engineer". Якщо ви хочете більше в software, вивчайте глибше технології, спрямовані на розроблення софту; якщо ж у hardware – більше уваги приділяйте апаратним навичкам. Отже, ми проаналізували тематичні статті, думки популяризаторів ембедеду та вакансії українського ринку, і на виході отримали наступний технологічний стек Embedded девелопера. Математика, фізика, електроніка Найперше ембедед-розробники повинні гарно знати математику та фізику – особливо теми, пов’язані з електротехнічним напрямком, аби гарно розуміти принципи функціонування hardware: розбиратися в начинці плат, вміти  правильно розводити всі сигнали на платі, правильно рахувати всі доріжки, перекриття сигналів, їхню цілісність тощо. Ці знання важливі як під час розроблення, так і на моменті проєктування, тестування, комунікування з іншими колегами і не тільки. Які розділи потрібно знати: базова математика та обчислення; дискретна математика; електричні кола; основи електроніки; цифрова та аналогова мікросхемотехніка; цифрові та логічні схеми; комп’ютерна архітектура. Тестове обладнання Перераховане нижче обладнання ви будете широко використовувати для перевірки працездатності мікросхем, пошуку несправностей тощо. Вам знадобляться наступні інструменти: мультиметр; логічний аналізатор; осцилограф. Мультиметр є досить відомим приладом серед “електротехнарів” – ним вимірюють низку фізичних величин, як-от сила струму, опір, напруга та інші. Логічний аналізатор використовується для роботи з цифровими сигналами в електронних системах, а осцилограф – для візуалізації та дослідження електричних сигналів, а також відображення їхніх параметрів в режимі реального часу. Мікроконтролери Одні з головних об’єктів зацікавленості Embedded-розробників. Під них і пишеться код мовами C/C++ і не тільки. МК являє собою невеликий електронний пристрій з великою кількістю “ніжок”, якими відправляються/приймаються відповідні електричні сигнали. Що важливо знати з цієї теми: GPIO ADC DAC Таймери PWM Переривання Сторожовий таймер (watchdog) Керування тактовою системою (clock management) Кожна модель МК має свої особливості, з якими вам треба буде знайомитися через відповідну документацію. Також вам треба знати периферію обраного вами мікроконтролеру і бібліотеки для керування нею. Найпопулярнішим сімейством МК наразі є STM32. Досвід роботи з Arduino також вітається. RTOS Real Time OS – операційна система реального часу. Надає середовище виконання для програм, які мають строгий графік виконання завдань. Embedded-розробники використовують RTOS для обробки завдань з високою точністю і низькими затримками. Linux Якщо ви плануєте працювати з вбудованими пристроями на базі Linux (а їх зараз дуже багато), вам слід гарно знати і цю операційну систему. Вона має відкритий вихідний код і є безкоштовною. Говорячи про приклади проєктів, лінукс використовує велика кількість систем IoT, промисловий, мережевий, автомобільний, медичний Embedded тощо. Паяльник Так, в даній професії необхідно інколи й паяльником попрацювати. Якісь компоненти можуть потребувати пайки – десь щось вилучити/додати/замінити, поекспериментувати з макетом, зібрати проєкт тощо. Може виникнути будь-яка ситуація на “залізі”, і ембедед-фахівець має бути готовим до цього. Основи програмування Фундамент, який зробить ваш процес програмування продуктивним. Сюди віднесемо наступні теми: алгоритми та структури даних – ембедерам потрібні сильні знання з алгоритміки; шаблони проєктування – так, в ембедеді є свої патерни, які полегшують життя девелоперам, наприклад Opaque Pointer pattern; UML (діаграма стану, state machine) – для моделювання та аналізу поведінки системи. Програмування на C/C++ C/C++ – це потужні мастодонти у світі програмування. В порівнянні з іншими мовами є складнішими у вивченні, натомість дають можливість писати низькорівневий код з високим ступенем контролю “заліза”. Також C/C++ дозволяють напряму керувати пам’яттю (а це дуже важливо при роботі з hard-елементами, які мають досить обмежений ресурс), контролювати велику кількість low-level процесів, а також підходять для програмування широкого спектру “заліза”. Обов’язковий інструмент в скарбничці Embedded-девелопера – можна вивчити або C, або C++, або обидві мови. Інтерфейси та протоколи Обмін інформацією між Embedded-елементами та їхніми складовими здійснюється через спеціальні інтерфейси та протоколи: UART, I2C, SPI – базові, їх треба знати обов’язково; Ethernet, USB – для роботи на високих швидкостях; Bluetooth – дуже відома безпровідна технологія; TCP/IP, UDP – для роботи з мережею; CAN – система, яка використовується в транспортних засобах; Modbus – для роботи на промислових об’єктах. Git Git – система керування версіями проєкту, дуже популярний інструмент під час написання будь-якого коду, оскільки дозволяє відслідковувати зміни в коді, створювати гілки для роботи над різними функціями, ділитися своїм кодом з іншими колегами і навпаки тощо. Agile/Scrum Agile – це сімейство гнучких (agile) методологій розроблення ПЗ, яке сприяє випуску продукту порціями, крок за кроком розширюючи та покращуючи його. Як результат – команда здійснює розроблення відносно невеликими інтервалами, сам продукт постійно покращується, якість коду – підвищується. Познайомитися з Agile вам допоможе відповідний маніфест з детальним описом основних принципів. Scrum є однією з найпопулярніших реалізацій даного підходу, яка часто використовується в багатьох ІТ-командах, в тому числі і під час роботи з вбудованими пристроями. Англійська мова English на рівні вільного читання документації має бути у кожного Embedder-а, оскільки левова частка роботи припадає саме на вичитування матеріалів до тих чи інших мікроконтролерів та супутніх пристроїв. Якщо ж ви будете працювати в команді з іноземцями, то треба підтягнути ще й розмовну англійську. Як стати Embedded-розробником Де отримати знання Є декілька опцій для вивчення розробки вбудованих пристроїв: Можна вчитися самостійно за допомогою безкоштовних ресурсів у вільному доступі: YouTube, roadmap-и з посиланнями на GitHub-і, статті, тематичні форуми, безкоштовні курси та матеріали (MIT OpenCourseWare, embedded.com) тощо. На плати Arduino, паяльник, мультиметр і т. д., звісно, таки доведеться розщедритися. Проходження відео курсів (платно) на Udemy, Coursera, edX, Pluralsight та інших платформах, придбання спеціалізованих книг. Менторинг з боку діючого розробника – найефективніший спосіб навчання, оскільки у вас завжди буде допомога, наставництво, поради, чіткий напрямок руху та необхідні навчальні матеріали. Проходження онлайн/офлайн навчання при компаніях. Такий формат пропонують, наприклад, GlobalLogic, Ajax Systems тощо. Мінуси: потрібна певна база знань перед стартом навчання, а головний плюс – можливість стажування і повноцінного працевлаштування в компанії. Вища освіта в цій спеціальності не завадить, хоч і не є обов’язковою. Потрібну базу ви можете отримати у школі та вищих навчальних закладах на відповідних технічних спеціальностях – там же є і можливість потрапити на стажування, якщо кафедра таке практикує або має відповідні зв’язки з компаніями. Soft skills Вимоги до Embedded-розробників можуть різнитися в плані стеку, але що 100% знадобиться кожному, це наступні “м’які” навички: критичне, алгоритмічне, аналітичне мислення; навички problem-solving; комунікативність, вміння працювати в команді; організованість, зібраність, вміння ефективно розпоряджатися часом; самомотивація; увага до деталей; терпіння та адаптивність; пристрасть до Embedded; бажання постійно розвиватися та вдосконалюватися. Останні три пункти дуже важливі в професії, оскільки ембедед – це непроста галузь, і за 3-6 місяців “увійти в ІТ” не вийде. Потрібно більше зусиль, часу та витримки. Ключові тренди в Embedded ІТ-індустрія рухається вперед, і ембедед не відстає. Проаналізувавши низку ресурсів, ми визначили наступні тренди: Інтеграція штучного інтелекту та машинного навчання в Embedded-системах стає все більш привабливою, що сприяє використанню вбудованими системами інтелектуальних алгоритмів та ML. Ця синергія дозволяє системам адаптуватися до змін в реальному часі, підвищуючи їхню ефективність. Розвиток безпровідних технологій відкриває нові перспективи для вбудованих систем, особливо в областях Інтернету речей (IoT) та безпілотних систем, які керуються віддалено або за допомогою AI. System-on-chip рішення. Інтеграція всіх ключових компонентів системи на одному чіпі (SoC) продовжує набирати оберти та використовуватися різними бізнесами. Їхня компактність в сукупності з високою продуктивністю, дешевизною, енергоефективністю та інтегральними мікросхемами спеціального призначення (ASIC), наприклад, вже успішно застосовується в гаджетах, які збирають та аналізують різні параметри здоров’я. Більше уваги безпеці. Зростання кількості вбудованих систем, які мають вихід в Інтернет, призводить до збільшення кількості кіберзагроз, що підкреслює важливість удосконалення заходів безпеки для ембедед-пристроїв. Оптимізація споживання енергії embedded-системами стає актуальною – на це впливають ідеї сталого розвитку, що сприяє поширенню більш енергоефективних рішень. Розвиток AR та VR (доповнена та віртуальна реальності). Інтеграція вбудованих систем у AR та VR відкриває нові горизонти для інтерактивних інтерфейсів та розважальних застосунків. Embedded-розробники активно працюють над цими технологіями для створення вражаючого досвіду та візуальних ефектів. Окремо зазначимо і розвиток вбудованих пристроїв у військовій сфері. Наразі зростає попит на ембеддерів, які здатні працювати з дронами (повітряними та морськими), БПЛА тощо. Сьогодні саме ці роботизовані системи дозволяють ефективно виявляти та ліквідовувати ворога, здійснювати розвідку, наводити та корегувати вогонь і – що найважливіше – берегти життя та здоров’я особового складу. Сьогодні це один з трендових напрямків конкретно в нашій державі. Кар’єрні можливості в ІТ та заробітна плата Embedded Engineer Кількість вакансій Для визначення цього параметру використаємо дані з найвідоміших українських ресурсів для пошуку роботи в ІТ – DOU та Djinni – і порівняємо результати з найпопулярнішими спеціальностями. Почнемо з DOU: Embedded – 44 вакансії; QA – 167; FrontEnd – 160; DevOps – 158; PHP – 140; Python – 138; Java – 108; .NET – 104; Node.js – 101. На Djinni пошук роботи кандидатами здійснюється анонімно. Кількість вакансій наступна: C / C++ / Embedded – 170 вакансій; JavaScript / FrontEnd – 354; PHP – 295; DevOps – 273; Python – 208; Node.js – 191; C#/.NET – 166; Java – 161; QA Automation – 139; QA Manual – 128. Конкуренція Для визначення конкуренції ембедерів на нашому ринку ІТ скористаємося співвідношенням кількості відгуків до кількості вакансій на DOU за листопад 2023 року (беремо найбільш відомі спеціальності). Ось що маємо: Конкуренція у ембеддерів (від новачків до професіоналів) дуже низька: на 1 вакансію припадає приблизно 5 претендентів, що є дуже гарним результатом під час нинішньої ситуації на ринку ІТ. Справжні “голодні ігри” традиційно у QA та FrontEnd: за 1 вакансією полюють в середньому 120.9 та 100.5 кандидатів відповідно. Відповідно до ринкової статистики Djinni, для новачків конкуренція посилюється: Зазначимо, що тут демонструється кількість кандидатів на вакансію, котрі зараз перебувають в “онлайні”. На Джині так позначаються ті кандидати, які знаходяться в активному пошуку роботи. Бачимо, що в категорії “C / C++ / Embedded” без досвіду 27.75 шукачів на вакансію (окремої категорії для Embedded немає). Багатенько, але подивіться на аналогічну ситуацію в більш популярних напрямках: JavaScript / FrontEnd – 426.55 C#/.NET – 200.5 Python – 185.6 Manual QA – 132.83 Node.js – 98 DevOps та FullStack – 83.5 Заробітна плата Спершу розглянемо зарплатну статистику на Djinni для “C / C++ / Embedded” (за останні 6 місяців). Картина наступна: Зарплатні вилки досить високі – 2300-4700 USD. При цьому зарплатні очікування кандидатів скромніші – від 700 USD до 4500 USD. А скільки отримують Embedded за межами України? Звернімося до аналітики Stack Overflow Developer Survey 2023 (більше 90 000 респондентів із США, Індії, Німеччини, Сполученого Королівства, Канади тощо). Деякі несуттєві для нашої статті спеціальності були прибрані з діаграми задля більшої компактності зображення. Отже, медіанна зарплата Embedded-спеціалістів з різних країн складає 77 104 USD на рік, а це приблизно 6425 USD на місяць. Що цікаво, розробники вебу (FrontEnd, BackEnd, FullStack), ігор, мобільних та десктопних застосунків отримують меншу ЗП, хоча ці спеціальності більш поширені, а веб взагалі є найпопулярнішим в ІТ.  Вищу винагороду отримують ті, хто спеціалізується на базах даних, DevOps-процесах, великих даних, апаратній частині, блокчейні, безпеці тощо. Кар’єрні перспективи Embedded розробник – поняття досить розмите і обширне, оскільки фахівець цієї спеціалізації може працювати над: створенням робототехнічних систем; медичною апаратурою; автомобільними системами; аерокосмічними апаратами; IoT-екосистемою; AR та VR індустрією; мережевими системами; гаджетами для цивільних потреб; безпекою embedded-пристроїв; промисловими системами; військовими розробками; тощо. В кожній із цих сфер будуть свої технологічні стеки, мікроконтролери, плати, інтерфейси, протоколи і т. д. Ще не забувайте про ембедерський “фронтенд”, “бекенд” і “фулстек” – в кожній галузі ви можете концентруватися більше на програмній частині, апаратній, або ж на обох одразу. Звісно, кожен напрямок може мати власну “кухню”, і щоб “скуштувати страву” в кожному із цих “ресторанів” цілого життя може не вистачити, але погодьтеся – список для самореалізації скромним не назвати. Також ви можете в будь-який момент заглибитися в Software розробку і займатися написанням програмного коду (найпопулярніші стеки в Embedded-і – C/C++, Java, Python, Go), а можете піти у Hardware і більше уваги приділяти “залізу”. Якщо трохи підкачати знання, то можна перекваліфікуватися і в тестувальники, і в спеціаліста з безпеки, мережевого спеціаліста тощо. Можливості дуже широкі та дуже різноманітні. Якщо ж говорити про вертикальний потенціал професії, розробник вбудованих систем стартує зі стандартної Intern/Trainee/Junior позиції. Далі – зі збільшенням досвіду, навичок та знань – отримує підвищення до Middle та Senior, а вище – керівні позиції на кшталт Team/Tech Lead, архітектор і т. д. Висновки Embedded – дуже цікава, незвична та багатогранна ІТ спеціалізація. Вона дозволяє відчути себе Архітектором, котрий вдихає життя в пристрої, дає їм все необхідне для їхнього руху, думок, аналізу навколишнього середовища, спілкування один з одним тощо. Так, для цього потрібно мати багато знань, але хто сказав, що бути Творцем – це так просто?) Цей напрямок дає дуже важливий фундамент для інших ІТ-галузей, які сьогодні в зеніті популярності. Завдяки вбудованим системам ми можемо насолоджуватися безліччю автоматизованих процесів, починаючи ранковою свіжомеленою кавою та оглядом нашого сну у health-трекері, і закінчуючи автомобільною та медичною апаратурою. Ембедед створений для справжніх любителів “заліза” та його програмування. При цьому він має багато нішевих розгалужень і щороку зростаючий попит. Сьогодні в Україні розробники вбудованих пристроїв мають великі можливості для реалізації, а в решті світу – тим більше. Професія непроста, але вона щедро винагороджує сміливих, терплячих та цілеспрямованих, котрі не бояться складнощів та перешкод і готові на все, аби досягнути бажаного. Бажаємо успіхів та натхнення всім, хто прагне розвиватися в напрямку Embedded!

Введение  Подошел к концу 2014 год и самое время спросить себя: «Какие тенденции будут преобладать в сфере веб-разработки в 2015 году?». Представляем вашему вниманию подборку трендов, которые, по нашему мнению, будут популярны в следующем году. 1. Адаптивный дизайн Вместе с ростом популярности на планшеты начал расти спрос на адаптивный дизайн, сегодня это - неотъемлемая часть любого сайта. С помощью “Responsive Design” пользователь сможет спокойно просматривать Ваш сайт на любом девайсе, будь то PC или мобильный телефон. Зачем Вам адаптивный дизайн? Ответ простой, сейчас все больше пользователей просматривают новости через разные устройства с разным расширением экрана, поэтому выбор ресурса напрямую зависит от удобства его использования на всех носителях. Главный критерий выбора – ширина контента не должна превышать ширину экрана, иначе пользователю будет неудобно воспринимать информацию и он к вам больше не вернется.  2. Плоский дизайн (Flat Design) Плоский дизайн начал набирать свою популярность после релиза Windows 8, благодаря компании Microsoft и ее Metro-стилю. Концепция плоского дизайна заключается в том, что двухмерные изображения не перегружают восприятие пользователя и уменьшают загруженность ресурса. В плоском дизайне отсутствуют лишние эффекты: тени, блики и градиенты, в противовес им выдвигаются яркие цветовые решения. 3. Карточный дизайн Карточный дизайн — это способ подачи контента на страницах сайта. Каждая карточка содержит в себе определенную информацию, это дает ресурсу возможность концентрировать внимание пользователя и легко группировать содержимое сайта.  Главное преимущество данного типа дизайна — это легкость взаимодействия пользователя с Вашим сайтом, ведь карточки легко можно опубликовать на своей странице в социальных сетях, сохранить в избранное или прокомментировать. Первопроходцами карточного дизайна считаются  Pinterest и Google+. Благодаря своей отзывчивости и адаптивности все больше сайтов переходит на карточный дизайн. 4. Фоновые изображения и видео За последнее время все большую популярность набирают ресурсы с широкоформатным изображением  или видео на фоне,  с небольшой цитатой поверх него. Этот прием идеально подходит для сайта-портфолио или сайта-визитки. 5. Рисованные иллюстрации и шрифты Сайты с рисованной типографикой или иллюстрациями подкупают своей неповторимостью. Все больше сайтов начали использовать в своем дизайне элементы, разработанные вручную, именно под определенный проект. Эти детали делают сайт уникальным и запоминающимся, пользователю приятней пользоваться таким сайтом, он захочет рассказать о нем другу и обязательно вернется сам. 6. SVG иконки и анимации SVG — это специальный язык разметки векторной графики, который разрабатывается W3C с 1999 года. Возможность создавать SVG изображения доступна в большинстве векторных редакторов: Illustrator, Corel Draw или Sketch. SVG-графика часто используется для создания иконок, они выглядят качественней и легко адаптируются под разные расширения экрана. И напоследок, с помощью SVG можно создавать анимированные иконки.  Источник: http://www.sevensignature.com/blog/articles/top-10-sign-things-come-2015-web-design-trends/

Здравствуйте, друзья! Провожая очень необычный 2020 год, который для многих стал проверкой на прочность и готовность к переменам, мы подвели итоги работы ITVDN и выбрали для вас все самое лучшее. Представляем вашему вниманию ТОП-10 видео курсов ITVDN, вебинаров и статей за 2020 год.  Лучшие курсы В 2020 году мы выпустили 21 видео курс по таким направлениям как C#/.NET, Java, FrontEnd разработка, Python, C++, мобильная разработка, UX/UI дизайн и другие. ТОП-10 лучших новых видео курсов в 2020 (по количеству просмотров): C# Стартовый от Александра Шевчука ASP.NET Core Web API. Практический курс JavaScript Starter Верстка сайта на FlexBox CSS React Essential UX/UI Design Essential Django Starter Spring MVC Решение практических задач на С++ Unit тестирование в Java с JUnit Лучшие вебинары В 2020 году мы провели 61 вебинар, в которых было много практики программирования, а также особенно популярные среди новичков вебинары по выбору специальности. Топ-10 вебинаров 2020 года по количеству просмотров и “лайков”: Как стать C# разработчиком в 2021 году. .NET или .NET Core? Как стать программистом? Frontend, Java, Python или .NET - что выбрать? Что нужно знать .NET разработчику в 2020? ➤ Как стать программистом на C# c нуля? Адаптивная верстка на Flexbox и Grid Что нужно знать FrontEnd разработчику в 2020? ➤ Пошаговая инструкция для начинающих JS больше не нужен?! Blazor - революция в веб-разработке Типичные ошибки в коде на примере С++, С# и Java Как прокачать английский для собеседования в IT-компанию Создание игры “Space Invaders” на C# с нуля Пишем пошаговую боевую систему на JavaScript с нуля. На примере игры Final Fantasy в 2D. Лучшие статьи В 2020 году мы опубликовали 19 статей, вот 10 самых читаемых из них:  Как не провалить своё IT-обучение Мифы о программировании и программистах Как стать Full-Stack разработчиком Что должен знать Python разработчик в 2020 году Как стать Android разработчиком FAQ начинающего программиста Что должен знать Java разработчик в 2020 году? Как стать разработчиком игр? С чего начинается создание сайтов? Специальность верстальщик Онлайн обучение программированию: подводные камни и советы   Открывайте для себя новые возможности с ITVDN! Будьте счастливы в Новом году!

Введение В С# программировании необходима возможность расширять простое уравнение. Например, когда нужно использовать перечисления из библиотеки dll, которые невозможно изменить в коде, но и в то же время нужно использовать дополнительные значения, которых нет в библиотеке. Решить проблему можно при помощи системы Roslyn, основанной на расширении VS для создания отдельных файлов. Данный подход похож на моделирование множественного наследования в шаблоне "Implementing Adapter Pattern" и "Imitating Multiple Inheritance" в C# с использованием системы Roslyn, основанной на VS Extension Wrapper Generator. Формулировка проблематики Обратите внимание на схему EnumDerivationSample. Она содержит негенерированный код, большая часть которого будет сгенерирована позже. Схема содержит тип перечисления BaseEnum: public enum BaseEnum {        A,        B } Также в ней присутствует тип перечисления DerivedEnum  public enum DerivedEnum {        A,        B,        C,        D,        E } В перечислении DerivedEnum перечень значений А и В такие же, как в перечислении BaseEnum. Файл DerivedEnum.cs также содержит статический класс DeriveEnumExtensions для конвертации BaseEnum в DerivedEnum и наоборот: public static class DeriveEnumExtensions {        public static BaseEnum ToBaseEnum(this DerivedEnum derivedEnum)        {              int intDerivedVal = (int)derivedEnum;              string derivedEnumTypeName = typeof(DerivedEnum).Name;              string baseEnumTypeName = typeof(BaseEnum).Name;              if (intDerivedVal > 1)              {                     throw new Exception                            (                            "Cannot convert " + derivedEnumTypeName + "." +                            derivedEnum + " value to " + baseEnumTypeName +                            " type, since its integer value " +                            intDerivedVal + " is greater than the max value 1 of " +                            baseEnumTypeName + " enumeration."                            );              }              BaseEnum baseEnum = (BaseEnum)intDerivedVal;              return baseEnum;        }        public static DerivedEnum ToDerivedEnum(this BaseEnum baseEnum)        {              int intBaseVal = (int)baseEnum;              DerivedEnum derivedEnum = (DerivedEnum)intBaseVal;              return derivedEnum;        } } Преобразование значений BaseEnum в DerivedEnum всегда проходит успешно, в то время как преобразование в обратном направлении может быть проблематичным. Например, если значение DerivedEnum больше 1 (значение BaseEnum.B – наибольшее значение в типе перечисления BaseEnum). Функция Program .Main (...) используется для тестирования функциональных характеристик: static void Main(string[] args) {        DerivedEnum derivedEnumConvertedValue = BaseEnum.A.ToDerivedEnum();        Console.WriteLine("Derived converted value is " + derivedEnumConvertedValue);        BaseEnum baseEnumConvertedValue = DerivedEnum.B.ToBaseEnum();        Console.WriteLine("Derived converted value is " + baseEnumConvertedValue);            DerivedEnum.C.ToBaseEnum(); } Будет выводиться: Derived converted value is A Base converted value is B И тогда появится такое сообщение: "Cannot convert DerivedEnum.C value to BaseEnum type, since its integer value 2 is greater than the max value 1 of BaseEnum enumeration." Использование Visual Studio Extension для формирования наследования перечислений. Установите расширение NP.DeriveEnum.vsix Visual Studio из папки VSIX, дважды кликнув на файл. Откройте схему EnumDerivationWithCodeGenerationTest. Тип ее перечислений такой же, как и в предыдущей схеме: public enum BaseEnum {        A,        B } Посмотрите на файл "DerivedEnum.cs": [DeriveEnum(typeof(BaseEnum), "DerivedEnum")] enum _DerivedEnum {        C,        D,        E } Он определяет такой тип перечисления _DerivedEnum с атрибутом: [DeriveEnum (TypeOf (BaseEnum), "DerivedEnum")]. Атрибут определяет "супер-перечисления" (BaseEnum) и названия производного перечисления ("DerivedEnum»). Обратите внимание, что поскольку частичные перечисления не поддерживаются в C#, нам придется создать новый тип перечисления, объединив значение от "супер" до "суб" перечислений. Посмотрите характеристики файла DerivedEnum.cs, его "специальные инструменты (Custom Tool)" уже содержатся в "DeriveEnumGenerator": Теперь откройте файл DerivedEnum.cs в Visual Studio, попробуйте изменить его (скажем, добавив пробел) и сохраните его. Вы увидите, что сразу будет создан файл DerivedEnum.extension.cs: Этот файл содержит тип перечисления DerivedEnum, который объединяет все поля перечислений BaseEnum и _DerivedEnum. Для начала убедитесь, что они имеют одинаковое имя и полное значение, а также имеют соответствующие поля в исходных перечислениях: public enum DerivedEnum {        A,        B,        C,        D,        E, } Расширение VS также формирует статический класс DerivedEnumExtensions, содержащий методы преобразования между суб и супер перечислениями: static public class DerivedEnumExtensions {        public static BaseEnum ToBaseEnum(this DerivedEnum fromEnum)        {              int val = ((int)(fromEnum));              string exceptionMessage = "Cannot convert DerivedEnum.{0} value to BaseEnum - there is no matching value";              if ((val > 1))              {                     throw new System.Exception(string.Format(exceptionMessage, fromEnum));              }              BaseEnum result = ((BaseEnum)(val));              return result;        }        public static DerivedEnum ToDerivedEnum(this BaseEnum fromEnum)        {              int val = ((int)(fromEnum));              DerivedEnum result = ((DerivedEnum)(val));              return result;        } } Если использовать метод Program.Main (...), как и в предыдущем образце, получим достаточно похожий результат: static void Main(string[] args) {        DerivedEnum derivedEnumConvertedValue = BaseEnum.A.ToDerivedEnum();        Console.WriteLine("Derived converted value is " + derivedEnumConvertedValue);        BaseEnum baseEnumConvertedValue = DerivedEnum.B.ToBaseEnum();        Console.WriteLine("Base converted value is " + baseEnumConvertedValue);        DerivedEnum.C.ToBaseEnum(); } Вы можете указать значение поля как в суб, так и в супер перечислениях. Генератор кода достаточно развит для того, чтобы выдавать правильный код. Например, если мы поставим значение BaseEnum.B 20: public enum BaseEnum {        A,        B = 20 } И _DerivedEnum.C – 22: enum _DerivedEnum {        C = 22,        D,        E } Получим такой генерируемый код: public enum DerivedEnum {        A,        B = 20,        C = 22,        D,        E, } Метод расширения ToBaseEnum(...) также будет обновляться так, чтобы показывать исключение только тогда, когда мы пытаемся увеличить целое значение области DerivedEnum до 20: public static BaseEnum ToBaseEnum(this DerivedEnum fromEnum) {        int val = ((int)(fromEnum));        string exceptionMessage = "Cannot convert DerivedEnum.{0} value to BaseEnum - there is no matching value";        if ((val > 20))        {              throw new System.Exception(string.Format(exceptionMessage, fromEnum));        }        BaseEnum result = ((BaseEnum)(val));        return result; } Обратите внимание, что изменив значение первого поля суб-перечисления на меньшее или равное последнему полю супер-перечисления, генерация кода не осуществится, и это состояние будет отображаться, как ошибка. Например, попробуйте изменить значение _DerivedEnum.C на 20 и сохранить изменения. Файл DerivedEnum.extension.cs  будет отображаться в списке ошибок. Примечания о введении генератора объектного кода. Код ввода кода генерирования содержится в схеме NP.DeriveEnum. Основная схема NP.DeriveEnum была создана с помощью шаблона "Visual Studio Package" (также, как это было сделано при Implementing Adapter Pattern и Imitating Multiple Inheritance в C# с использованием системы Roslyn, основанной на VS Extension Wrapper Generator). Нам пришлось добавить пакеты Roslyn и MEF2, чтобы использовать функции Roslyn при таких командах, как "Nu Get Package Manager Console": Install - Package Microsoft.CodeAnalysis - Pre Install - Package Microsoft.Composition Класс main генератора называется DeriveEnumGenerator. Он вводит интерфейс IVsSingleFileGenerator. У интерфейса есть два метода - DefaultExtension(...) и Generate(...). Метод DefaultExtension(...) позволяет разработчику указать расширение генерируемого файла: public int DefaultExtension(out string pbstrDefaultExtension) {        pbstrDefaultExtension = ".extension.cs";        return VSConstants.S_OK; } Метод Generate(...) позволяет разработчику указать код, который входит в состав созданного файла:  public int Generate ( string wszInputFilePath, string bstrInputFileContents, string wszDefaultNamespace, IntPtr[] rgbOutputFileContents, out uint pcbOutput, IVsGeneratorProgress pGenerateProgress ) {        byte[] codeBytes = null;        try        {               codeBytes = GenerateCodeBytes(wszInputFilePath, bstrInputFileContents, wszDefaultNamespace);        }        catch (Exception e)        {              pGenerateProgress.GeneratorError(0, 0, e.Message, 0, 0);              pcbOutput = 0;              return VSConstants.E_FAIL;        }        int outputLength = codeBytes.Length;        rgbOutputFileContents[0] = Marshal.AllocCoTaskMem(outputLength);        Marshal.Copy(codeBytes, 0, rgbOutputFileContents[0], outputLength);        pcbOutput = (uint)outputLength;        return VSConstants.S_OK; } В данном случае генерация кода получена за счет метода GenerateCodeBytes (...).  protected byte[] GenerateCodeBytes(string filePath, string inputFileContent, string namespaceName) {        string generatedCode = "";        DocumentId docId =              TheWorkspace              .CurrentSolution              .GetDocumentIdsWithFilePath(filePath).FirstOrDefault();        if (docId == null)              goto returnLabel;        Project project = TheWorkspace.CurrentSolution.GetProject(docId.ProjectId);        if (project == null)              goto returnLabel;        Compilation compilation = project.GetCompilationAsync().Result;        if (compilation == null)              goto returnLabel;        Document doc = project.GetDocument(docId);        if (doc == null)              goto returnLabel;        SyntaxTree docSyntaxTree = doc.GetSyntaxTreeAsync().Result;        if (docSyntaxTree == null)              goto returnLabel;        SemanticModel semanticModel = compilation.GetSemanticModel(docSyntaxTree);        if (semanticModel == null)              goto returnLabel;        EnumDeclarationSyntax enumNode =              docSyntaxTree.GetRoot()              .DescendantNodes()              .Where((node) = > (node.CSharpKind() == SyntaxKind.EnumDeclaration)).FirstOrDefault() as EnumDeclarationSyntax;        if (enumNode == null)              goto returnLabel;        INamedTypeSymbol enumSymbol = semanticModel.GetDeclaredSymbol(enumNode) as INamedTypeSymbol;        if (enumSymbol == null)              goto returnLabel;        generatedCode = enumSymbol.CreateEnumExtensionCode(); returnLabel:        byte[] bytes = Encoding.UTF8.GetBytes(generatedCode);        return bytes; } Метод Generate (...) имеет доступ к C # в качестве одного из параметров. Мы используем такой способ, чтобы получить Id документа в системе Roslyn: DocumentId docId = TheWorkspace .CurrentSolution .GetDocumentIdsWithFilePath(filePath).FirstOrDefault(); Из документа Id можно получить идентификатор схемы, используя dockId. Из схемы Id получаем Roslyn Project от Rosly Workspace: Project project = TheWorkspace.CurrentSolution.GetProject(docId.ProjectId); Из Project получаем следующее: Compilation compilation = project.GetCompilationAsync().Result; Также получаем Roslyn Document: Document doc = project.GetDocument(docId); С данного документа получаем Roslyn SyntaxTree: SyntaxTree docSyntaxTree = doc.GetSyntaxTreeAsync().Result; С компиляции Roslyn и SyntaxTree образовывается семантическая модель: SemanticModel semanticModel = compilation.GetSemanticModel(docSyntaxTree); Вы также получите синтаксис перечисления в файле SyntaxTree: EnumDeclarationSyntax enumNode = docSyntaxTree.GetRoot() .DescendantNodes() .Where((node) = > (node.CSharpKind() == SyntaxKind.EnumDeclaration)).FirstOrDefault() as EnumDeclarationSyntax; Наконец, из SemanticModel и EnumerationDeclarationSyntax Вы можете вытянуть INamedTypeSymbol, соответствующий перечислению: INamedTypeSymbol enumSymbol = semanticModel.GetDeclaredSymbol(enumNode) as INamedTypeSymbol; INamedTypeSymbol очень похож на System.Reflection.Type. Практически всю информацию про тип С# можно получить от объекта INamedTypeSymbol. Метод расширения DOMCodeGenerator. CreateEnumExtensionCode() генерирует и возвращает весь код. generatedCode = enumSymbol.CreateEnumExtensionCode(); Другая часть кода, отвечающая за код генерации, входит в состав NP.DOMGenerator. Система Roslyn используется только для анализа, для генерации кода используется CodeDOM, так как он меньше по объему и удобнее. Есть два основных статических класса в программе NP.DOMGenerator: RoslynExtensions - для анализа Roslyn и DOMCodeGenerator - для генерирования кода, используя функции CodeDOM. Источник: http://www.codeproject.com/Articles/879129/Implementing-Enumeration-Inheritance-using-Roslyn

Что нового в Angular 4? Наконец, когда обновленная технология предстала перед нами, мы можем приступить к ее изучению! То, что новый представитель семейства Angular приобрел новый номер, свидетельствует об инновационных изменениях. Но все же встает вопрос: почему Angular 4, а не 3? Все достаточно просто: так как пакет маршрутизатора был уже представлен в версии 3.x, вместо того, чтобы вносить все нововведения в версию 3.0, а маршрутизатор перенести в 4.0, разработчик решил объединить все в версии 4.0. Не стоит волноваться касательно обновления Ваших приложений к новой версии Angular: так как тех самых инновационных изменений в принципе оказалось не слишком много, процесс установки не занял больше нескольких минут. Ничего особо страшного. Среди дополнительных требований стоит упомянуть версию TypeScript 2.1 или выше (раньше требовалась только 1.8+). К тому же некоторые элементы интерфейса были изменены или вовсе упрощены (редко используемые OpaqueTolen или SimpleChange). Плюс, TypeScript 2.1 и 2.2 приобрел целый ряд прекрасных особенностей, которые теперь поддерживаются в Angular 4. К примеру, в скором времени Вы сможете использовать TypeScript-опцию stringNullChecks. Итак, что именно позволяет нам новая версия Angular? Давайте углубимся!   Ahead of Time (AoT) компиляция: обновленный движок представлений Пожалуй, это наиболее значимое изменение, пусть даже Вы, как разработчик, не ощутите разницы. Как Вы, наверно, знаете, в режиме AoT Angular компилирует Ваши шаблоны во время сборки, после чего генерирует JavaScript код (в отличие от режима Just in Time, когда компиляция происходит во время выполнения приложения). Режим AoT обладает целым рядом преимуществ, например, в случае неправильного построения шаблона ошибка возникнет во время сборки, а не во время работы приложения, как раньше. Эта методика позволяет ускорить запуск приложения, так как генерация JS-кода уже произведена. Также Вам не нужно отправлять Angular-компиляторы пользователям, что в теории должно уменьшить размер пакетов. Почему в теории? Потому что, как правило, обратная сторона медали в том, что сгенерированный JavaScript-код обычно больше, чем нескомпилированные HTML-шаблоны. Таким образом, в большинстве приложений с использованием AoT размер пакета де-факто увеличивается. Разработчики Angular хорошо поработали над новым движком представлений, что позволило производить меньше кода при использовании Ahead of Time компиляции. Эффект на больших приложениях не заставил себя ждать. Без падений производительности. Ежели говорить в цифрах, размер пакета стал: С 499 КБ до 187 КБ (или с 68 КБ до 34 КБ после gzip) С 192 КБ до 82 КБ (или с 27 КБ до 16 КБ после gzip) Достаточно большая разница! Интересно отметить, что в своих дизайн-документах команда Angular сравнивает производительность (как в контексте времени выполнения, так и в контексте нагрузки на память) с базовой имплементацией (лучшим «дефолтным» кодом JS, который они только могут написать) Angular 2.x и InfernoJS (быстрая React-подобная имплементация). Универсальность Масса работы была проделана над универсальным проектом, позволяющим производить серверный рендеринг. Когда раньше этот тип проекта поддерживался в основном силами сообщества, теперь, начиная с Angular 4, поддержка приобрела официальный характер. Анимации Анимации теперь обзавелись собственным пакетом @angular/platform-browser/animations (одна из вещей, которая может быть изменена в процессе обновления). Что это значит? Это значит, что Вам больше не нужно нагружать пакеты ненужным кодом, если вы не используете анимации. Шаблоны ng-template вместо template Тэг template устарел. Вместо него используйте ng-template. Хотя и первый вариант все еще работает. Вообще, было немного странно использовать template, так как это реально существующий HTML-тэг. Теперь же Angular обзавелась собственным ng-template. В случае, если вы используете устаревший template, будет выдано соответствующее предупреждение: это в значительной мере упростит обнаружение подобного кода в проектах. Else С новой версией Angular 4 появилась возможность использовать оператор else: <div *ngIf="races.length > 0; else empty"><h2>Races</h2></div> <ng-template #empty><h2>No races.</h2></ng-template> As Еще одно синтаксическое нововведение. Ключевое слово as позволяет упростить синтаксис let. As позволяет хранить результат переменной шаблона для дальнейшего использование в элементе. К примеру, сия особенность может быть достаточно полезной для хранения коллекции: <div *ngFor="let pony of ponies | slice:0:2 as total; index as i">   {{i+1}}/{{total.length}}: {{pony.name}} </div> Или даже более полезной, если один раз использовать pipe с async. Вместо плохого и некрасивого: <div>   <h2>{{ (race | async)?.name }}</h2>   <small>{{ (race | async)?.date }}</small> </div> Вы можете использовать: <div *ngIf="race | async as raceModel">   <h2>{{ raceModel.name }}</h2>   <small>{{ raceModel.date }}</small> </div> Различные виды pipe Titlecase Angular 4 презентует новый pipe: titlecase. Он позволяет переводить первую букву каждого слова в верхний регистр: <p>{{ 'ninja squad' | titlecase }}</p> <!-- will display 'Ninja Squad' --> Http Задание параметров поиска Http-запроса было упрощено: http.get(`${baseUrl}/api/races`, { params: { sort: 'ascending' } }); Раньше вам необходимо было произвести следующее: const params= new URLSearchParams(); params.append('sort', 'ascending'); http.get(`${baseUrl}/api/races`, { search: params }); Test Переопределение шаблона во время теста также было упрощено: TestBed.overrideTemplate(RaceComponent, '<h2>{{race.name}}</h2>'); До этого мы обычно писали так: TestBed.overrideComponent(RaceComponent, {   set: { template: '<h2>{{race.name}}</h2>' } }); Сервисы Meta Для получения содержимого или обновления meta-тэгов был введен новый сервис: @Component({   selector: 'ponyracer-app',   template: `<h1>PonyRacer</h1>` }) export class PonyRacerAppComponent { constructor(meta: Meta) {     meta.addTag({ name: 'author', content: 'Ninja Squad' });   } } Формы Валидаторы Новый валидатор позволит объединить существующие required, minLength, maxLength, и pattern. email позволит провести валидацию e-mail адреса (если Вы планируете просто обойтись подходящими регулярными выражениями – удачи в поисках). Сравнение выбранных опций Для сравнения выбранных опций была добавлена новая директива: compareWith: <select [compareWith]="byId" [(ngModel)]="selectedPony">    <option *ngFor="let pony of race.ponies" [ngValue]="pony">{{pony.name}}</option> </select> byId(p1: PonyModel, p2: PonyModel) {    return p1.id === p2.id; } Маршрутизатор ParamMap Для представления параметров URL был введен новый интерфейс: ParamMap. Вместо использования params или queryParams, отныне Вам стоит использовать paramMap или queryParamMap, так как они позволяют выбрать между get() для получения значения или getAll() для получения всех значений (так как параметры запросов могут иметь несколько значений, к примеру). const id = this.route.snapshot.paramMap.get('ponyId'); this.ponyService.get(id).subscribe(pony => this.pony = pony); Или как здесь:   .map((params: ParamMap) => params.get('ponyId'))   .switchMap(id => this.ponyService.get(id))   .subscribe(pony => this.pony = pony); CanDeactivate Интерфейс CanDeactivate теперь обзавелся дополнительным опциональным параметром, содержащим следующее состояние (то, куда Вы собираетесь перейти). Теперь можно реализовать «умную логику», когда пользователь может покинуть текущий компонент в зависимости от того, куда он или она направляется. I18n Интернационализация также медленно, но верно улучшается. К примеру, ngPlural теперь упрощен: <div [ngPlural]="value">   <ng-template ngPluralCase="0">there is nothing</ng-template>   <ng-template ngPluralCase="1">there is one</ng-template> </div> А теперь давайте сравним с тем, что было раньше: <div [ngPlural]="value">   <ng-template ngPluralCase="=0">there is nothing</ng-template>   <ng-template ngPluralCase="=1">there is one</ng-template> </div> Только что мы добавили целую главу к нашей электронной книге, включая несколько юз-кейсов и прочее! Подведем итоги Релиз Angular 4 привносит множество улучшений и действительно востребованных инноваций в сферы размера генерируемого кода, сохраняя в целом концепцию предыдущей версии Angular. Благодаря этому обновление технологии не должно вызвать затруднений. Автор перевода: Евгений Лукашук Оригинал статьи

Що таке C#? Що таке Java? C# vs. Java: основні подібності. C# vs. Java: основні відмінності. Коли варто використовувати C# або Java? C# vs Java - яка із загальноцільових, об'єктно-орієнтованих мов програмування найкраще підійде вам для роботи? Вони обидві мають великі бібліотеки, які можна використовувати для створення застосунків для ПК, веб, мобільних пристроїв та інших платформ. Обидві мають великі спільноти захоплених шанувальників і багато онлайн-підтримки. Маючи так багато спільного, вибір правильної мови потребує більш тонкого, ретельного підходу. Давайте докладніше розглянемо подібність і різницю між C# і Java. Що таке C#? C# - це мова програмування загального призначення, яка вперше з'явилася в 2000 році в рамках ініціативи Microsoft .NET. Вона була розроблена для загальної мовної інфраструктури (CLI) – відкритої специфікації, розробленою Microsoft та стандартизованою ISO та ECMA. Застосунки C# скомпільовані в байт-код, який може запускатися при реалізації CLI. Що таке JAVA? Java, спочатку випущена Sun Microsystems в 1995 році, є мовою програмування загального призначення, яка була розроблена з конкретною метою, що дозволяє розробникам «write once, run anywhere», тобто написати код один раз і запускати в будь-якому місці. Java-застосунки скомпільовані в байт-код, який може запускатися при реалізації віртуальної машини Java (JVM). Подібно до CLI, JVM допомагає подолати розрив між вихідним кодом і 1 і 0, які розуміє комп'ютер. C# VS. JAVA: ОСНОВНІ ПОДІБНОСТІ Поява як Java, так і C#, тісно пов'язані з переходом від низькорівневих мов програмування, як-от мови програмування C++, до мов більш високого рівня, котрі компілюються в байт-код. Байт-код можна запустити на віртуальній машині. З цим пов'язаний ряд переваг, насамперед, можливість написання коду, який буде зрозумілий людині та працюватиме на будь-якій апаратній архітектурі, на якій встановлено віртуальну машину. Якщо відкинути синтаксичні чудасії вбік, то не дивно, що ці дві подібні між собою мови такі популярні для розробників додатків. Ось декілька основних подібностей між C# і Java: Безпека типів. Помилка типу виникає коли тип даних одного об'єкта помилково призначається іншому об'єкту, створюючи ненавмисні побічні ефекти. І C#, і Java працюють на те, щоб гарантувати виявлення таких типів незаконних приведень під час компіляції. Якщо приведення не може бути застосовано до нового типу, то під час виконання такі винятки будуть видалені. Збирання сміття. У мовах більш низького рівня управління пам'яттю може бути стомлюючим, адже потрібно пам'ятати про те, що необхідно правильно видалити нові об'єкти, щоб звільнити ресурси. У С# та Java є вбудоване збирання сміття, яке допомагає запобігти витоку пам'яті шляхом видалення об'єктів, які більше не використовуються програмою. Витоки пам'яті все ще можуть виникати, але завдяки основам управління пам'яттю - це вже не ваша проблема. Одиночне наслідування. Обидві мови підтримують одиночне наслідування – це означає, що існує лише один шлях з будь-якого базового класу до будь-якого з його похідних класів. Це обмежує ненавмисні побічні ефекти, які можуть виникати за наявності кількох шляхів між кількома базовими класами та похідними класами. Diamond pattern – книжковий приклад цієї проблеми. Інтерфейси. Інтерфейс є абстрактним класом, де всі методи абстрактні. Абстрактним методом є той метод, який оголошено, але він не містить подробиць його реалізації. Код, який визначає будь-які методи або властивості, визначені інтерфейсом, повинен надаватися класом, що його реалізує. Це допомагає уникнути двозначності патерну diamond, оскільки завжди зрозуміло, який базовий клас реалізує даний похідний клас під час виконання. Результатом є чиста ієрархія лінійних класів одиночного наслідування у поєднанні з деякою універсальністю множинного наслідування. Фактично використання абстрактних класів є одним із способів множинного наслідування мов, які можуть подолати проблему паттерну diamond. C# VS. JAVA: ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ Важливо пам'ятати, що C# бере свій початок у бажанні Microsoft мати власну «Java-подібну» мову для платформи .NET. Оскільки C# не створювався у вакуумі, нові функції були додані та налаштовані для вирішення проблем, з якими стикалися розробники Microsoft, коли вони спочатку намагалися створити свою платформу Visual J++. У той же час спільнота Java з відкритим вихідним кодом продовжувала зростати і між цими двома мовами розвивалася гонка технічних озброєнь. Ось деякі з основних відмінностей між C# та Java. Windows vs open-source. Хоча існують реалізації з відкритим вихідним кодом, C# в основному використовується в розробці для платформ Microsoft - .NET Framework CLR і є реалізацією CLI, що найбільш широко використовується. На іншому кінці спектру Java має величезну екосистему з відкритим вихідним кодом і у нього відкрилося друге дихання частково завдяки тому, що Google використовує JVM для Android. Підтримка узагальнень (Generics). Generics покращує перевірку типів за допомогою компілятора, в основному видаляючи приведення з вихідного коду. У Java засоби узагальнень реалізуються з використанням стирань. Параметри загального типу «стираються», а при компіляції до байт-коду додаються приведення. C# також використовує узагальнення, інтегруючи його в CLI та надаючи інформацію про тип під час виконання, що дає невелике збільшення продуктивності. Підтримка делегатів (вказівників). У C# є делегати, які по суті служать як методи, які можуть бути викликані без знання цільового об'єкту. Для досягнення такої ж функціональності в Java необхідно використовувати інтерфейс з одним методом або іншим способом обходу, який може вимагати нетривіальної кількості додаткового коду в залежності від програми. Перевірювані винятки: Java розрізняє два типи винятків – перевірювані та неперевірювані. C# вибрав більш мінімалістський підхід, маючи лише один тип виключення. Хоча здатність ловити винятки може бути корисною, вона також може негативно впливати на масштабованість та контроль версій. Поліморфізм: C# та Java використовують дуже різні підходи до поліморфізму. Java допускає поліморфізм за замовчуванням, C# повинен викликати ключове слово «virtual» в базовому класі і ключове слово «override» у похідному класі. Перерахування (Enums): в C# перерахування являють собою прості списки іменованих констант, де базовий тип має бути цілим. Java представляє перерахування більш глибоко, розглядаючи його як іменований екземпляр типу, що спрощує додавання користувацької поведінки до окремих перерахувань. Коли варто використовувати C# або Java? Мова, яку ви зрештою вирішите використовувати, багато в чому залежатиме від платформи, яку ви обрали для свого проєкту. Сьогодні C# використовується в основному для реалізації CLI на .NET Framework, Mono та Portable.NET. Якщо ваше програмне забезпечення або веб-додаток створюються для Windows, C# працюватиме найкраще з набором технологій .NET. Тим не менш, якщо ви хочете розробляти для Unix, Linux або інших платформ поза межами платформи Microsoft, екосистема з відкритим вихідним кодом - Java - найкращий вибір. Спільнота постійно створює нові бібліотеки та інструменти. З'явилися нові потужні мови, такі як Scala, Clojure та Groovy, і вони також базуються на JVM. До того ж це непогано, що більшість реалізацій JVM є загальнодоступними та безкоштовними. Java – основна мова розробки, яку використовує Google для Android – найбільшої мобільної операційної системи у світі в даний час. Майте на увазі, що перераховані вище переваги незначні, і жодна з мов не зникне найближчим часом. Обидві мови існують досить довго і, насправді, ви не зможете нічого такого побудувати однією мовою, чого б не змогли побудувати іншою. Підсумок: виберіть мову, яка найкраще підходить для платформи вашого проєкту. Джерело: https://www.upwork.com/hiring/development/c-vs-java/