Завдання уроку – познайомити студентів із мовою Swift та майданчиком для розробки коду xCode, а саме Playground. Ознайомити зі способами та типами зберігання даних та навчити працювати з ними. Також учень зрозуміє, як склеювати рядки за допомогою конкатенації та вставляти (інтерполяція) будь-які дані у існуючий рядок (код, який зможете перевикористовувати).

Мета уроку – познайомити студентів із базовими операторами Swift, навчити застосовувати їх у роботі для складання та виконання математичних, логічних операцій.

Мета уроку – познайомити студентів з логічними операторами, які в майбутньому допоможуть робити код багатограннішим. Це дозволить виконувати певний блок коду залежно від ситуацій (умов). Також студенти дізнаються про опціональні типи даних.

Мета уроку – познайомити студентів із умовними інструкціями, що дозволить у парі з операторами виконувати різні фрагменти коду на основі певних умов. Ви можете запустити додатковий фрагмент коду при виникненні помилки або відобразити повідомлення, коли значення стає надто високим або надто низьким. Студент навчиться працювати з опціональним типом даних.

Навчити студентів створювати колекції (набори) значень одного типу та надавати в одну властивість. До цього ми вміли надати тільки одне значення в одну властивість. У даному уроці студенти матимуть досвід роботи з масивами (колекції з не унікальними значеннями, але зі своїми позиціями (індексами)) — створювати, додавати та видаляти елементи.

Студенти отримають досвід роботи з множинами (колекції з унікальними значеннями, але без конкретних позицій у колекції (індексів)), а також словниками (колекції, які мають ключі та значення (пари), ключі – унікальні, значення – ні). Учні зможуть створювати, додавати та видаляти елементи у відповідних колекціях.

Студенти вивчать оператори потоку управління, які надають такі можливості:

- доступ до елементів усередині колекції;
- повторні виконання фрагментів коду.

Студенти навчаться створювати автономні фрагменти коду, які виконують певне завдання. Ви зможете дати функції ім'я, яке визначає, що вона робить, і це ім'я буде використовуватися, щоб викликати функцію для виконання її завдання за потреби. Це дозволить уникнути дублювання коду і зробити код більш гнучким, читаним.